#квача

[coinscollector77]

Пополнение коллекции. Банкноты №23.

[qsmpbutua]

✨ QSMP, день 150✨

Яєчнастатистика:

Читати далі 🔽

🔵 | Португальська!

🔵| Целбіт

Випив каву дня з Річасом

Розмовляв з Бедом про перебудування школи

Обговорювали з Бедом, як назвати міст

Підготувався до візиту Абуелоєра

Дослідив таємниче повідомлення, залишене ЕлКвакіті

🔵| Форевер

Грав у Квача з Рамоном і Фітом

Розповів Фіту про свій проект із захисту своєї мегабази

Федерація погодила його зоопарк і дала йому винагороду

Поговорив з Бедом про нещасний випадок у школі яєць

Зайшов на базу Беда в пошуках вовни

🔵 | Французька!

🔵| Етоілс

Поговорив з Бедом про його новий щит

Пішов досліджувати з Поммі

🔵 | Англійська!

🔵 | Бед

Знайшов школу зруйнованою і вирішив її покращити, збільшивши

Намагався розбудити Чаяна, але не зміг

Сперечався з Форевер за те, що той приписав собі заслуги за те, чого не робив

🔵 | Фуліш

Продовжував будувати Титана

Річас відвідав його під час будівництва

🔵 | Фіт

Виконував завдання Рамона

Освітлював острів і тестував деякі речі

Граю в квача з Рамоном і Форевером

Відвідав виноробню

[luyitheguy]

Добре ?

Увечері болгарський пляж все ще трохи пихтить людьми. Ми сидимо сп'янені гірким яблуком дешевого сидру, що більше нагадує вино, на одному з купи засипаних піском пластикових ліжаків в оточенні кількох вже порожній пляшок.

Їм весело, я дивлюсь на них — мокрі і щасливі по коліна у воді в білих пляжних сорочкáх вони весело кричать і обіймаються, брискають один одного водою солоних хвиль і радо бігають в квача.

Їм добре. А ми сидимо дивимось на них. Нам не те що самотьно, нам не гірко від скорої розлуки чи від майбутніх ностальгійних спогадів про цей вечір та й узбережжя в цілому. Ну, може трохи...

Вони вибігають з води і розкидуючись на усі боки піском біжать до нас. Хтось плаче від загубленого браслету, хтось допиває залишки солодкого напою із несвоєї пляшки, хтось просто стоїть відхекується.

І їм добре. Та й нам теж ?

Я дивлюсь на них радісних сам щасливий, що хоча би при непам'яті вони звуть мене моїм ім'ям. Ми й далі мовчки сидимо під вже стемнівшим небом над вже майже безлюдним пляжем. Вони тихо збираються і вдягають на мокрі тіла сухі м'яті речі. В різний час голови повертаються в бік далекого моря.

А ми все ще один в одному.

Нам добре.

[sigmakinn]

Квача

[mapamapaua]

Дрон (Mauser, Abusive Fisherman, Suicideburg, The Symbioz)

1.   Каким ты был ребенком и какими были первые музыкальные влечения?

Я був дуже напряжною дитиною. Старався постійно робити все назло. Коли батьки казали щось не робити, я сприймав це як виклик для себе, і я просто мусив це робити, а потім старатись щоб дорослі не дізнались) Любив грати в ігри, але не програвати. Грались в "дурака" або в "лото", і якщо програвав - закатував істерику, ридав, орав і з усієї сили бився головою об підлогу. Обожнював лазити по закинутим стройкам, взривати пітарди, знаходити скляні бутилки і розбивати їх об стіну, грати в футбол, квача, козла, жмурки, вибивного, 33, очко, чайнік, квадрат, лазити по дервах, строїти халабуди, ловити "часіків" і слухати як вони бзззикають в кулаці, ловити стрікоз, кидати сніжки в машини по ночам, а потім, якщо машина тормозить - тікати щосили, гонимим страхом і адреналіном. Перші музичні враження - Территорія А, розуміння що кліпи Братів Карамазових, Спалахнув Шифер, ТНМК і ВВ мені подобаються більше ніж Таїсія Повалій чи Ель Кравчук. Потім провели кабельне телебачення і з'явився канал "НТВ+ музыка" - там була передача "музыка из-за бугра" з кліпами іноземних виконавців - там я зацінив Scooter, Backstreet boys, Five, Prodigy, Spice girls. Дивно, але мерча цих банд на базарі було повно і мама мені вдарувала навіть худі (в кінці 90х такого слова ніхто не знав, і це називалось балахон). В 98му з'явився канал російського МTV, і ми з друзями залипали у нього постійно. Тексти першого альбома ДеЦл'а ми знали напам'ять. Якось ми з Шуроном (в майбутньому - гітарист Dan Stark, ЗМА, Abusive fisherman) лазили на чердаку закинутого будинку. Приїхали менти, обшманали нас, знайшли в Шурона касету ДеЦла - нам настільки подобався його дебютник, що ми таскали його з собою просто, час від часу роздивляючись її. Менти сказали що це щось підозріле, можливо шпіонськи записи і конфіскували її. Було обідно і страшно. Так, в 12 років я зненавидів ментів. А незабаром я зрозумів що Limp bizkit цепляє мене більше ніж ДеЦл, і почалась зовсім інакша історія...

2.   Расскажи про свой Львов и ту музыкальную сцену, которая тебя окружает?

Львів ніколи не міг назвати "своїм", хоч прожив тут немало. Те що влюбився в це місто з першого погляду - це безперечно, але стати його частиною - навіть не знаю чи вдалось. Приїхав сюди студентом в 2004, жив у общазі, і різниця між місцевими і приїжджіми була просто колосальна. Рівень рагулізму і непомірної гордості у львівських зашкалював. Чомусь ця тенденція зберіглась - 90 відсотків людей з якими я регулярно спілкуюсь не корінні львів'яни. Про музичну сцену - варто пригадати клуб Лялька, який я застав у середині 00х і про 2-3 канцика щотижня - батярок, мазафака, метал, гавнопанк. Гуртів було багато, слухачів-поціновувачів теж немало. Про якість говорити не приходиться, бо часи були такі. І от приблизно в той же час один відомий у вузьких колах персонаж Цинік починає організовувати панк-хардкор концерти, привозить круті гурти з-за кордону, які грали на голову вище, які мали чітку політичну і громадянську позицію, вот то було дійсно круто. Концерти накривали праві, народу ходило мало, боялись піздюлей получити, але енергетика була шалена, я кайфував. Часи пройшли, зараз панк-хардкор концерти стали беспечнішими, і людей збирається в рази більше. З тих гуртів, що мене оточують у Львові, за якими слідкую і мені цікаві відзначу Mauser, Pusca і Suicideburg, тільки тому що вони є частиною андегрундної панк-хардкор сцени. З більш іменитих - 1914, Somali yacht club, Паліндром - ці виконавці  можуть збрати клуби побільше. Є ще стонер сцена - Sex blender, Sherpa the tiger, Firejam, може ще хтось, не слідкую за нею, не шарю в ній. Ну і гурти Бетон, Продукти, Pilikayu, Pocket country, Pest control - теж мало що про них знаю, сорян.

3.   Ты есть участником нескольких групп, расскажи о них?

Грати в гурті було моєю дитячою мрією. Приблизно в 98-99 рр., надихнувшись іміджем групи Prodigy, ми з Шуроном створили нашу першу банду. Вона називалась "Коррозия Рейва" - назва була придумана, внаслідок поєднання слова Коррозия, як у Коррозии метала, яку ми не слухали а лиш бачили обложки кассет і уявляли це собі як щось важке, і слова Рейв, бо prodigy, під яких ми хотіли косити іміджем грали рейв. Усі репетиції і концерти проходили на сусідній закинутій недобудові, яке називали "племка". Іміджу ми приділяли увагу максимально - знайшли якусь проволку, поламали її на дрібні шматочки, зробили собі сережки - "обманкі" (бо проколи були не справжні, звідти і назва) повставляли їх у вуха, носи, губи, брови і, не менш важливо, на козирьок кепок. Інструменти робили самостійно - барабанами служили якісь ржаві залізні пласти, знайдені на тій же племці, по них коли б'єш палками звук виходив дуже гучний. Була бас гітара - на палку натягувалась якась металева стрічка, що служила "струною", в це важко повірити, але на племці були такі речі. А ще була діджейська установка - нею служила або розтрощене здоровенне радянське радіо, або вініловий програвач, тяжко оприділити, просто якась конструкція, з якої стирчали пружини і залізяки, за них можна було дьоргати і получався звук. Концерти виглядали наступним чином. Ми оголошували пацанам з двору що сьогодні на племке канцик, ждіть, ми вас позвем коли все буде готово. Потім була підготовка - робили інструменти, і розтавляли їх на сцені. Сценою служив пагорб - музиканти нагорі, значить, слухачі - знизу. Звали тіпів, ті чекали під сценою як справжні фанати, а ми в гримерці (за іншою стороною пагорба) надівали сережки, набирали повен рот аличі і жували її. І починали. Виходили на сцену і плювали тією аличею у фанатів, на кшталт як рестлер Голдберг плював водою під час свого виходу на ринг. Під час плювання намагались крикнути слово "breathe" - бо так називалась пісня у Prodigy. Кенти були в шоці, а ми того і добивались! Далі шла какафонія на "інструментах", при чому ми намагались відриватись ніби граєм щось важке і швидке. Раз ми вкрали пару вініків, якими люди замітали під'їзди - ми імітували гру на гітарах, потім підпалили їх і зімітували ніби розбиваєм гітару об гітару, щось пішло не так, жар вдарив мені в обличчя і обпалив вії. Потім ми трощили інструменти, а діджейську установку скидували на фанатів. Весь перформанс займав пару хвилин, але в ці пару хвилин я був більш щасливий ніж за усі попередньо прожиті 12 років! Спочатку нас в гурті було троє, але наш третій тіп - Лаврюк лишив нас, невдовзі він виріс і став гопніком, а ми з Шуроном продовжили свою музичну діяльність далі. Коррозия Рейва існувала лиш одне літо, за цей час ми відіграли кілька концертів, ті хто один раз нас чув категорично відмовлялись слухати нас ще раз, тож були дні коли ми грали концерти перед пустим залом, я маю на увазі абсолютно пустим, з 0 відвідувачами, але від того наш ентузіазм не страждав ні на грам. По собі гурт не залишив ні записів, ні фото, ні відеоматеріалів, але в свідомості двох дітей він мав колосальне значення і сформував майбутній вектор їх розвитку як музикантів. Крім Коррозии Рейва я грав/граю в The symbioz, Dan Stark, Thalidomidum, Dogs have no hell, Abusive fisherman, Suicideburg та Mauser, але про них можна в інтернеті знайти інформацію, говорити нічого не хочу про них)

4.   Ты так сказать в «панк роке» уже не первый день, что заставляет или помогает собирать сегодня новые группы?

Як казав раніше, грати в групі - мрія з дитинства, тому я просто йду за нею, якось так) А панк-хардкор сцена - місце де я відчув бажання бути. І по більшому рахунку завдяки людям, яких я зустрічав і зустрічаю, завдяки месседжу який несуть гурти, завдяки тій відкритості і щирості яку я відчуваю тут. Де немає кордонів між музикантами і слухачами, де всіх поважають і нікого не принижують. Звичайно, не без гнилих людей і мнімої "еліти", але з такими я стараюсь не контактувати, вони мені не цікаві. Особисто мені насрати на якість запису і на аранжування в панкхардкорі. Якщо гурт розуміє, що довкола щось не так, вони беруть інструменти і від щиро  кричать про свободу - ласкаво прошу в своє серце!

5.   Какой музыки тебе сегодня не хватает в Украине?

Панк-хардкор гуртів завжди не вистачає. Їх ніколи і  не було в достатній кількості. Не в усіх обласних центрах України в 2021 році навіть мікросцена присутня. У Львові, місті майже мільйоннику, стикаєшся з проблемою коли організовуєш концерт - кого покликати з місцевих на саппорт. У сусідніх поляків чи венгрів з цим справи значно ліпші, хоча передумов щоб створити панкхардкор гурт у нас в країні, дивлячись на речі довкола, більше.

6.   Одна группа которую ты хотел бы реанимировать?

З реанімацією все досить непросто. Буває реанімація, як у Misfits в 90х з Грейвсом на вокалі, з 2 шикарними альбоми, заслухані мною до дир, а буває реанімація Black flag в 2013 з альбомом, слухаючи який хочеться вивести собі татуювання наждачкою. Напевно, кожному гурту - свій час, своя епоха, своя атмосфера. Тому реанімувати нікого б не хотів, але, якби мав можливість зїздити машиною часу на концерт якогось  українського панк-хардкор гурту, обов'язково провідав би Memorials, Aspire, xDeclarationx, Keep on fighting, Still, Oh deer!, The symbioz, Bread'n'battery, Humble opinion, Set adrift, Foible instinct, Victim of chance i Dan Stark.

7.   Расскажи о планах? Чего ждать от тебя и твоих пацанов?

В Abusive fisherman нещодавно вийшов альбом і ми готуємся до концерту, а для гурту яка виступає один раз в рік - це таки подія! Mauser зараз відточуєм новий матеріал, найближчим часом підем в студію, надіюсь вже весною іпішка буде готова, і ми обов'язково поїдемо туром Україною в її підтримку. А Suicideburg знаходиться в процесі запису, наш дебютний альбом вийде вже цією зимою. Щоправда барабанщик повернеться в Україну лиш навесні, тому виступів найближчим часом не намічається.

8.   ТОП-5

-5 групп на всю жизнь

Nirvana, Minor threat, Youth of today, 7 generations, Have heart.

-5 групп сегодня

Judge, Thursday, Turnstile, Inside out, Saosin.

-5 лучших песен н а в с е г д а

Maroon - Still believe in what has fallen apart Temperance - Ashley Have heart - Watch me rise Skulls angels and sluts - Огонь юности погас Minor threat - Filler

-5 украинских групп

xDeclarationx, Homesick, Aspire, oh deer, Memorials

-5 лучших концертов которые ты посетил как слушатель или музыкант

- у 2007 році у Франківську грали Underground demension, Elegant poison, Scream into nowhere, Humble opinion, Victim of chance i Swallow!Swallow!Splinter! - один з перших відвіданих мною панкхардкор концертів, я був сильно вражений, аж задепреснячив після нього, так сподобався. - Strike anywhere в Москві взимку 2009, творилось щось неймовірне, беззупинний стейдждайвінг і сінгалонги під Ray, ну і під американців теж, мегакльово. - "Have heart" у Франківську влітку 2009, які не доїхали, натомість було купа кльових українських гуртів, Walls between us, Humble opinion, Aspire, Gorgona, ще хтось, вже не пам'ятаю. З'їхалось купа народу - людей 400 певно, кайфанув максимально. - перший Аorte fest в Чернівцях, здається 2012, душевний виїзд вийшов тоді, дружній такий,один з перших виступів Waytaker, Elephant opinions перший канц п��сля смерті Саші, без вокаліста грали тоді, гурт Салют з Києва вперше побачив тоді, Selma, Deathbiter, Somali yacht club, вобщем круто було! - Burn the scene for fun. Любий. Кожний. Той фест, за яким я завжди буду сумувати і згадувати з приємним смутком на душі. Описати словами не зможу ніколи, хто був там, зрозуміє чому)

[sora-kuun]

История с поездки (день 5)

Когда то давно, когда я был прям соооовсем мелким я ездил в карпаты (я раньше часто куда ездил, летал, короче турЫЫст и всё такое) я практически ничего не помню но мне там так понравилось что у меня в голове прочно засела идея вернуться туда и вот когда я от туда уезжал бабушка сказала мне что нужно бросить монетку в то место куда хочешь вернуться

Монетку я бросил в мелкую речушку на которой тогда играл и строил дорожки из камней что бы переходить с берега на берег

Очень долго я хотел туда вернуться и вот прошлым летом я наконец то выбрался в карпаты на то же место, это было так круто, спустя почти 11 лет вернуться туда куда так хотелось, маленькая речушка стала просто огрооомной и по камушкам её уж никак не перейти, я заходил в ту же гостиницу где был когда то и блин такая ностальгия столько времени прошло.

Иногда хочется вернуться назад и по дальше в те времена когда сухарики были по 2,50 и на здачу в магазине можно было накупить гору шипучек что бы поделиться с друзьями и пойти играть в квача...

[polynucia]

Сегодня я ходила кататься на роликах. Всё было чертовски круто.

Я познакомилась с крутыми человечками, все они были милыми, и мы, как бы глупо не звучало, играли в квача.

Именно тогда я познакомилась с одним парнем, и случайно увидела то, что не должна была увидеть.

Порезы на руках.

И я как-то даже не могу выразить то, что я чувствую. Мне очень паршиво и, почему, ведь он такой милый, кто мог сделать ему больно?

Мне так захотелось его обнять, успокоить, и ничего, что на тот момент он улыбался.

Да, эта реакция немного неправильная, и, знаю, это звучит очень глупо, но...

Их было много. Они были глубокими, казалось, что там, на руке, не было и живого места.

Чёрт, как же я надеюсь, что мне показалось.

Да, это не мое дело, но в данный момент я плачу. Потому что не могу по другому, понимаете?

По сути, я его совсем не знаю, но он мне сразу показался таким хорошим и нежным.

Да, именно таким.

Меня это ошарашило, ведь я такого ещё никогда не видела, ведь, может мне и кажется, что у меня проблемы, но, чёрт, до такого ещё никогда не доходило, и просто, я сейчас несу полную чушь, но просто...

Это меня... напугало,

Понимаете?

[bregalnicki]

Додека народ "квача јајца" под полициски час по дома, Заев се релаксира по хотели низ Македонија

Додека народ “квача јајца” под полициски час по дома, Заев се релаксира по хотели низ Македонија

Не можев да поверувам и отидов лично да се уверам. По 22 часот со уредна дозвола за движење во полициски час лично се уверив дека премиерот Заев ноќва е во прекрасен хотел во Јанче.Не ги објавувам снимките затоа што се од неговата соба во хотелот и затоа што имам достоинство.А како може да вози мотори и да оди по хотели додека народот му умира и се мачи да добие за легло во ковид центрите тоа…

[monetaguru]

Продам  Боны Банкноты  Замбия 1000 квача 2011 полимер птица 45 р  @monetaguru #нумизматика #нумизмат #магазинмонет #магазинбанкнот #монеты #банкноты #кения #бона #банкнота http://moneta-ru.meshok.ru #макао  #животныенамонетах #набормонет #африка #прибалтика #боннистика  #оптмонет #монетыоптом  #крона #плавание  #птица #замбия https://www.instagram.com/p/BznWe7kCHSR/?igshid=eoa6mrjb2t6i

[evakitty-blogger-blog]

Eva Kitty ныряет в бассейне и играет в квача с папой и Эриком в Дубаи

[coinscollector77]

Пополнение коллекции. Банкноты №21.

[openforest]

Хворий, а потім обезголовлений зубр… Гектари цуманських лісів – приватним мисливцям… Єгер у багажнику браконьєрів… Збройний напад на директора заповідника Ігоря Квача… Національний парк «Цуманська пуща» торік жив бурхливим, ледь не детективним життям. Чим же закінчилися усі ці історії з браконьєрами, мертвим зубром, незаконною вирубкою лісу і нападами? Чому пристрасті у «Цуманській пущі» притихли Може […]

[a-anatoliivna]

Три історії на тему: «Непрохана допомога іншим мамам». 🌿 Всім, хто лишав свій плюсик цікавості до даної теми, тегну вас в коментарях.😉 🌿 {Історія перша} 🌿 Гуляли ми на новому майданчику. Мелася, як завжди, вподобала собі лазанку і побігла туди. Ми дали їй трохи час її дослідити і покликали кататися на потягу. 🔽 Поряд з нею бавилися і інші дітки, але старшого віку. Вони грали в квача і бігали по майданчику з заплющеними очима. 🔽 Ми вже забрали Мел і відійшли, коли почули сильний таки «ГУП» і потім плач дитини. Один хлопчик, черга якого була ловити з заплющеними очима, зірвався з майданчика і впав. Висота десь 2,5 метра.😢 🔽 Далі я стояла, як вкопана і спостерігала. На майданчику були присутні двоє дорослих, які наглядали за своїми малюками. Чоловік і жінка. Найшвидше зреагувала жінка. Підбігла до цього хлопчика і почала задавати питання: - Як ти? Голова крутиться? - Де болить? - Ти можеш сказати своє ім‘я? - Де твої батьки? - Не підводся, лежи. Я знайду твоїх батьків. 🔽 Потім вона глянула на того чоловіка. Він все зрозумів і підійшов до хлопця, щоб бути поряд. А сама побігла по парку шукати батьків того хлопчика. 🔽 В той момент і навіть зараз я захоплююся її реакцією. І постійно думаю: а я б так змогла? . Історія друга в наступному пості. . Нарешті дійшла черга хвалитися фотографіями від @sweetlaniko.home Нам пощастило з вами розвіртуалитися, познайомитися ближче і пофотографувати. Обіймаємо. 🤗 Футболки з авторськими принтами від @crazy_tit. Дякуємо дуже.😊 https://ift.tt/2Dg3N7L

[bfsijanie]

View this post on Instagram

A post shared by Наталья Христо (@nata_xristo)

Коротко о том , как мы играли в квача )

[gorgeous-lady]

В моей душе таится маленький писатель.

Когда я была маленькая я не любила играть в куклы,не любила банальные дочки-матери,не любила лазить по крышам и играть в войнушки,не любила "светофор " и "квача".Моим любимым занятием было сочинять.Эти сочинения были разными по мере взросления,когда была была совсем маленькой придумывала сказки,потом пыталась сама их инсценировать,поставить "декорации" и сыграть сразу все роли.Первую сказку сочинила в 5 лет."3 верных пса - три друга" называлась помню.

Когда становилась старше в мой репертуар входили романы, триллеры и приключения.Я находила свободные уши,как правило это была мама и рассказывала ей свои истории.Говорила что прочитала книгу или посмотрела фильм,моя застенчивость не позволяла признаться что автор я.

Ещё любила представлять себя преподавателем в школе и работать с "учениками".Возможно в другой жизни я могла бы стать хорошим преподавателем,актером или писателем,но внутренний барьер не позволил мне это воплотить в реальность.Да я и не думала,мне нравилось это делать для своего внутреннего состояния.

У меня почти не было друзей,но я от этого не сильно страдала. Мой маленький мирок заменял мне целую жизнь.И мне совсем не было скучно с собой.Жаль только что я ничего не записывала,все эти истории ютились в моей голове и сейчас я мало что помню,к сожалению.

Проводила я так время лет до 16,потом гораздо реже,началась реальная жизнь,запал поутих.Хотя все ровно моя творческая сущность пыталась выбраться наружу,это проявлялась в музыке,рисовании, пении и т.д.

Чем дальше, тем жестокость сурового мира убивала во мне это и после замужества вместо творческой,тонкой и романтичной натуры во мне стала проявляться практичность,реалистичность,таланты исчезли и честно, сейчас уже совсем не получается любить жизнь,вести монолог со своей душой и проявлять творчество.Но возможно эта грань не исчезла,а затаилась и мой маленький писатель в душе обязательно ещё проявится.

[kladokop]

1 квача 2012 года (Регулярный выпуск) — Малави

http://dlvr.it/Q4bWsM