#веранда
Explore tagged Tumblr posts
panmikola · 1 month ago
Text
"Летняя веранда".
Альберт Линч (Перу, 1860–1950).
Tumblr media
0 notes
mea-gloria-fides · 11 months ago
Text
Tumblr media
Веранда/Veranda at Senezh: Aleksei Mikhailovich Gritsai, 1964.
29 notes · View notes
russadocachorrobranco · 5 months ago
Text
Tumblr media
Homero Massena. Varanda. Terrace.
Омеру Массена. Веранда.
10 notes · View notes
casualbos-bir · 10 months ago
Text
Tumblr media
Хорошее - оно, конечно, прискучивает.
Простые блюда без огненной перчинки: котлеты, пюре, огурчик… Чай с вареньем. Простые разговоры о жизни. Веранда, старая лампа на столе, сумерки. Где-то поезд шумит. И все те же люди разговаривают об одном и том же: о жизни.
И скучно станет. Уйдет человек искать оригинальное, новое, необычное, яркое. Найдет и обожжется. И поймёт, что не больно-то ему рады, если деньги кончились. А от яркого и острого тошнит. Новое - всего лишь яркие декорации.
И человек вернется однажды, уставший и одинокий. К своим. К тем, кто так просто и буднично жил и разговаривал. И наливал чай, толковал о простых вещах, угощал простой едой…
Только дома уже нет. Или другие люди живут в нем.
Так много людей тоскуют о жизни, которая казалась им скучной. О простых разговорах и тихих вечерах…
Берегите каждый миг своей тихой и простой жизни. И тех, с кем можно вести простые неспешные разговоры. Ещё можно. Ещё светит лампа. А дни длиннее ночи…
Анна Кирьянова
19 notes · View notes
muzantropic · 2 months ago
Text
Tumblr media
Утренняя веранда Morning Veranda Таир Салахов, 1980
3 notes · View notes
cubzikbuilds · 2 years ago
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Поскольку всё наше семейство из 9 персонажей уже не помещалось в старом доме, пришлосьэкстренно расширяться Кто видел дом, тот видел, а для остальных будут скрины, на которые поведутся англоязычные, которые подумают, что это пост с постройкой
Tumblr media
Я не ставил коробку для вышивки, но им плевать и они все постоянно вышивают везде
Tumblr media Tumblr media Tumblr media
А тут у меня резко полетела камера и я уж думал, что кто-то решил умереть Как это произошло я не понял, потому что на момент игры мы только вернулись из больницы после родов :/
Tumblr media
Потом ещё и Невада захотела отправиться вслед за мамой Походу продолжать сюжет я буду не из-за смерти сима, а из-за смерти коней
Tumblr media
А ещё у нас сегодня день рождения Эммета, так что собрали всю родню на ферме
Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Сашка прям с порога как-то недовольно смотрит на Скарлетт
Tumblr media Tumblr media
С Хантером тоже перекинулись агрессивными взгялдами
Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Дед явно серьёзно настроен..
Tumblr media
Новая веранда была успешно опробована
Tumblr media
Даррен поймал агрессивные настроения папаши и начал на Бри орать
Tumblr media
За что тут же получил от Эммета :D Во всей этой толпе даже не обратил внимания на отсутствие Абигейл, а она уже ведь ребёнком стала
Tumblr media
Пока все ссорились, Лу под шумок достал винишко :D
Tumblr media
Пока именинник открывал подарки, Скарлетт стояла у него за спиной со злой ухмылкой, походу, Алекс не просто так на неё так смотрел
Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Вот и всё, мой любимый дед На фоне всех этих бессмертных вообще в голове не укладывается, как Эммет уже успел постареть
Tumblr media
Даже не смотря на всё плохое, что ему пришлось пережить, Эммету удалось встретить старость в кругу семьи с любящим его сыном, а теперь ещё и двумя внучками 🥹
47 notes · View notes
mao-11-blog-blog · 8 months ago
Text
Вчера, 25.08.2024, был хотя и воскресный, но частично рабочий день, который опять закончился попойкой, хех.
Встал в начале одиннадцатого или около того. Тупил в экран - ну это как обычно, с кофе, новостями и всеми делами. Примерно с двенадцати принялся за заказ Авто, потому что надо. И к четырём его сделал.
Параллельно вычитывал-дописывал книгу Т. И чем больше читаю, тем больше понимаю, что эта идея хотя и неплохая, но пишет она, скажем так, не очень. Оп��та не хватает, фразы куцые, местами очень сумбурно, будто мысли скачут. Но я понимаю её, такой опыт впервые. А особенно тяжело писать большие форматы после постов в соцсетях. Ну ничего, она со всем справится.
До вечера занимался ерундой. Хотел уже не пить, но подумалось, что надо. А с понедельника будем проявлять умеренность, потому что много дела. Ну и с сентября будут такие загрузки, что не до певка.
Вечером опять повздорили с Ю, потому что он удумал поступать в какой-то негосударственный колледж. И начал предъявлять нам, что вообще не поступит, и нахер ему диплом не нужен, он вообще талантливый музыкант, уедет в Америку и станет там миллионером. Да, где же мой юношеский максимализм и уверенность, ахах. Поговорили не очень успешно, но посмотрим, что дальше.
Кстати говоря, вчера был день рождения у некогда лучшей подруги Т. Эта подруга традиционно устраивает большие гулянки, на которые собирается много друзей-гостей. Причём сбор обычно происходит в доме её мамы - частный дом, места достаточно много, беседка, веранда, все дела. И мы в прошлые годы постоянно ходили. Но последний раз мы там были если и не три года назад, то два точно. В последние годы у Т с подругами как-то не складывается, резко поменялась жизнь, резко отличаются интересы, резко они во многом разошлись. Так что от былой дружбы не осталось и следа - просто общение, да и то крайне нечастое. Хотя я бы посидел, выпил бы с ними, пообщался, сто лет не виделись.
Вечером допивал певко (взял немного баночного), играл, немного общался. Лёг часа в два, наверное. А может и раньше.
Пил пиво Т-
3 notes · View notes
2572331 · 1 year ago
Text
інтерв'ю
коли я засинаю, то даю сама собі відповіді на питання. і так було з 8 класу.
і я завжди питаю одне і те саме) відповідно відповідаю теж саме весь час. завжди є питання про людину, яка повпливала на мене найбільше. й десь до жовтня цього року так ніколи не було цієї людини. жодного разу. а потім ніби усе стало про неї.
насправді це був вечір, який зараз уже проклинається. жовтневий вечір "початку нового етапу". ми лежали, горіла кокосова свічка, нічого не турбувало. хотілось зжатись і пищать від милості, що я, власне, і робила)
й завжди хочеться вірити у краще. я безмірна оптимістка. була, є і буду.
граюсь волоссям й кажу: ми поставимо там тільки ліжко й повісимо штори. нічого більше не буде. не буде навіть шафи, хай наші гості тримають свої речі у валізах. хай у них буде тільки гола кімната і ліжко. але в будинку буде гарна кухня (й я завжди на ній буду готувати),всюди буде жовте світло . буде веранда, бесідка, виноградник. і обов'язково квітник такий великий, який тільки можна буде уявити. просто, щоб натурально п'яніти ввечері.
боже, скільки разів я бачила це наяву? сотні. говорити (як тоді, так і зараз тут) - так само дивно, як і мріяти про це.
тепер, коли минуло два місяці від того дня і стільки речей змінилось. я заставляю давати собі інтерв'ю про цей будинок, де ми зробимо гостьові кімнати тільки з ліжком.
але чомусь я ніколи не уявляла їх там. а тепер я лягаю спати і прошу у когось чи чогось, у всіх кого знаю, і у всіх у кого можу: хай би вони разом приїздили туди- до нас, і нарікали, яка я зла, що не дала їм навіть тумбочки, а потім виходили на кухню: вона сміється і він сміється, але він трошки соромиться. все ще не звик)
18 notes · View notes
muslimlstyle · 9 months ago
Text
Tumblr media Tumblr media
лето. веранда. чашка любимого кофе.
английский. практика.💻🗞
5 notes · View notes
panifelicia · 2 years ago
Text
Кроулі визнав, що ідея Азірафеля податися до Італії після всіх тих подій, що ледь не призвели до Армагедону, виявилася напрочуд непоганою.
Не зважаючи на те, що його зміїна природа погано переносила спеку і він більшу частину днів забувався у сні, липневі італійські вечори вони проводили з Азірафелем разом.
Утомлені спекою вулиці, приємні мелодії, що лилися з кав'ярень і ресторанчиків до їх вух, яскраві, наче діаманти, вогні вечірнього Риму, дарували відчуття чогось нереального.
Наразі начальство, як одного, так і іншого, рішуче назвало б їх обох втікачами. Вони дійсно знаходились тепер десь посередині. І цим дивовижним життям, яке створювалось ними протягом тисячоліть, тепер Азірафель та Кроулі можуть насолоджуватися дещо по-іншому.
Вони бачили багато жахливих речей, вони пронесли все це крізь себе, і все ж таки вибороли свій шматочок щастя, який зараз як янгол, так і демон, вбачають у приємному рідному обличчі навпроти і їх наелектризованих душах.
Це був один з тих прекрасних вечорів, коли двоє вирішили зупинитися у ресторані «Beatrice» і вибрати столик на веранді, оточеній квітами, і відокремленій від основного залу з відвідувачами, щоб пригоститися місцевими делікатесами, посмакувати дорогим вином та просто провести час, як зазвичай вони полюбляють.
Азірафель та Кроулі сиділи, милуючись зорями в духмяному римському небі. Розмови вже замовкли, всі слова, що накопичилися в обох за день вже були сказані, а дві пляшки червоного напівсолодкого якогось там року витримки вже малювали рум'янці на їх стомлених обличчях.
Приглушені марні розмови людей перепліталися із дзвінким співом цвіркунів у кущах неподалеку, та вони й не бажали їх чути.
Азирафель обережно і м'яко торкається чужого передпліччя. Демон одразу видає своє приємне здивування посмішкою.
— Знаєш, що зараз приведе мене до тями, янголе?
"І чому кожен доторк до нього такий хвилюючий?"
— Навіть не уявляю, які думки можуть вирувати у твоїй голові, демоне, — посміхнувся Азірафель, злегка нахилившись до його вуха. Той замість відповіді схильовано клацнув пальцями і вечірнє солодке повітря довкола них наповнилося нотами пісні "Young and beautiful".
– Танець! Ти і я! Зараз же!
Янгол тільки і встиг, що різко вдихнути і видати нерозбірливий звук замість якогось слова, коли відчув його руку у своїй, і як вона швидко потягнула його в центр просторої веранди.
– Заспокойся, янголе, я танцюю гірше за тебе, – підтримав Кроулі, помітивши його вагання.
– Боюся, що ні. Ти досить гнучкий та спритний, щоб стати справжнім танцюристом!
– Тут нічого складного, ну-бо, віддайся цьому музичному кайфу, відчуй це.., – він несвідомо притягнув його за талію ближче до себе, – всередині.
Щоки Азірафеля вмить спалахнули червоним.
"Якщо тільки ти навчиш мене", подумав Азірафель, але мовив:
– Зачекай, тут же треба рахувати, щоб не збитися з ритму.
Аби тільки не потрапити в пастку демонічних очей, Азірафель кидав погляд на їх ноги, орієнтуючись як робити наступний крок у танці.
— Ні-ні, не треба рахувати, – швидко заперечив Кроулі, мотаючи головою, – просто прислухайся до мелодії, можливо вона тобі здасться кращою, ніж твоя нескінченна мелодія небесних сфер.
Кроулі притих, прислухаючись до пісні, і повів Азірафеля в танці.
«Hot summer nights mid-July
When you and I were the wild
The crazy days, the city lights
The way you’d play with me like a child»
Біла бавовняна сорочка янгола була напрочуд приємною на дотик, а волосся демона чарівно виблискувало міддю у світлі ліхтарів. Слідуючи впевненим рухам Кроулі, Азірафель намагався бути більш плавним у танці, та недостаток практики в цій справі давав про себе знати. До того ж.. Як важко тримати свої рухи під контролем, коли заважає стільки думок! Ось ненароком і зачепився взуттям за кам'яну кладку, якою була викладена веранда, і залився схвильованим сміхом.
– Тш-ш, – по зміїному зашипів Кроулі і в ту ж мить підхопив партнера, що втратив рівновагу.
.. і серце пропускає удар, відчувши себе цілковито в руках Кроулі, і суперечливі почуття зовсім змішуються докупи від усвідомлення, що сильна рука демона не дозволила йому оступитися. Азірафель не в силах стримати пориву чи то янгольських, чи то диявольських почуттів, подається вперед і міцно обіймає худощаву статуру.
– Я боявся, що тобі на ногу наступлю, – винувато сміється йому на вухо і одразу повертається у вихідне положення.
Кроулі зовсім не чекав на даний вчинок. Проте дуже давно прагнув стати свідком подібного пориву емоцій, ЙОГО прекрасних емоцій, які янгол навчився гарненько приховувати (дякуючи його начальству і всій небесній канцелярії). Кроулі зашарівся і вирішив за потрібне внести трохи пояснень, все ще тримаючи Азірафеля у танці:
– Я б нізащо не дозволив тобі впасти, – і на секунду підвів очі до неба, – я б нізащо не дозволив відчути тобі те ж саме.
Янгол швидко перевів погляд на зміїні очі, в яких відбивалися багаті вогники ліхтарів, і подумав, що готовий віддати не тільки Полум'яний меч, а і все на світі за можливість бачити їх навпроти, відчути під своєю рукою це мідно-руде волосся, розмовляти ночами без упину, шепотіти йому, що він "хороший десь у глибині душі"... І торкнувся ніжно його щоки, не впізнаючи при цьому самого себе, погладжуючи пальцем збентежену щічку демона і м'яко посміхаючись.
Кроулі зупиняється. Музика вже не привертає його уваги, його взагалі більше нічого не цікавить, окрім цього світлого дива навпроти.
– В мене що, крем на обличчі? - наївно поцікавився демон.
Плутані думки надають обличчю Кроулі рис розгубленості. Він же "грішний", "занепалий янгол", "непрощений". Демонічне нутро відмовляється й на мить прийняти такий розклад подій, що пані Богиня подарувала йому Благословення у подобі Азірафеля – найсвітлішого ангела, який тільки існував у Едемі; янгола, який здатний прийняти його чорну душу і стати до нього, демона, пліч-о-пліч. Інших пояснень їх почуттям Кроулі просто не міг знайти. Він ніколи не був так їй вдячний, як зараз.
Кроулі затамував подих, він точно знав, що зробить далі.
— Небеса.., — прошепотів неймовірно тихо, як тільки він міг, плавно наблизився до Азірафеля, і ніжно торкнувся його м'яких губ своїми.
Янгол відразу відповів на поцілунок, подаючись до демона ближче. Гаряче дихання Кроулі приємно лоскоче його шкіру. Рука ковзнула зі спини до шиї і шовкового мідно-рудого волосся. Ззовні здаються жорсткими і стирчать у різні боки, але наразі переконав��я, що це зовсм не так. Їх хочеться торкатися. "Суцільне поєднання суперечностей", - майнуло в голові Азірафеля. Янгол цілує його знову і знову, ніби намагаючись одразу занурити його у всю свою "Любов?.." , але не знаючи, як це зробити.
Від цілющого поцілунку Азірафеля і його дивовижно мяких вуст на душі ставало неймовірно легко і приємно, наче ефемерна хвиля благодаті поширювалася його душею. Кроулі знову відчув себе янголом.
Азірафель заплющує очі. Йому здається, що він бачить свої великі білосніжні крила, які обгортають Кроулі, відмежовуючи від усього світу. "Тобі більше ніхто і нічого не зможе нашкодити", і пам'ять миттєво переносить його в той самий Перший День у Саду - день їх знайомства.
«Dear lord when I get to heaven
Please let me bring my man
When he comes tell me that you’ll let him
Father tell me if you can..»
14 notes · View notes
roman-o · 1 year ago
Text
Марафон по Исполнению новогодних желаний: день 3 из 14
Что за марафон я отписывал вот тут.
Итак! Я доделал 3D-заготовку еще одного бекграунда для своей визуальной гей-новеллы:
Tumblr media
Рендер отлежится день-другой и я обведу его в 2D-картинку и добавлю недостающих деталей (типа кустов). В игровом движке докину небо и облака на фон. Возможно, еще передвину машину, чтоб ее чуть лучше было видно в кадре.
Вот так выглядит 3D-сцена сверху:
Tumblr media
Из нее я уже до этого создал и отрисовал 2 бекграунда (веранда и вход в дом). Более из этой сцены мне рендерить нечего. Вот, например, как выглядит графика веранды уже в игровом движке:
А вот как выглядел 3D-рендер, с которого я это все обвел и дорисовал элементы:
Tumblr media
Мне нужна будет еще локация кухни и сада, но моделировать я их буду в другом файле блендера.
Также за сегодня я подобрал референсы для сада, где будет происходить празднование ДР второстепенного персонажа. Нужно еще будет подобрать и кухню какую-то. Затем я это опять сделаю 3D-болванками.
4 notes · View notes
catluda1997 · 1 year ago
Text
Сул-сул! Добро пожаловать на свадьбу в стиле РАНЧО!
Наименование файла: Свадебная площадка Ранчо.
Участок: Свадебная площадка.
Размер участка: 64*64.
Так как большого участка в городе Честнат-Ридж нету… и это очень жаль…Но не будем о грустном, будем о свадьбе.
Добро пожаловать на свадебное Ранчо.
Тут есть множество локаций для отдыха, общения, церемонии и проведения банкета и торжественной части для ваших симов.
Провести свадебную фотосессию, регистрацию брака, устроить банкет – на одной площадке!
Список.
1. Парковка.
2. Гостиница «РАНЧО».
3. Пруды с рыбкой.
4. Локация с лодкой.
5. Гостевые туалеты.
6. Техническое строение. Тут вы можете сделать свое строение какое хотите. Изначально план был сделать тут домик для новобрачных. Но, апартаменты есть для них в гостинице. Но все равно можете сделать и свое что-то.
7. Фотозона с сеном.
8. Фотозона «Разрушенная стена».
9. Гостевой домик.
10. Фотозона «Амбарные ворота».
11. Поляна.
12. Веранда.
13. Терраса.
14. Вигвам.
15. Бунгало. Бар.
16. Кострище.
17. Мини-ферма.
Tumblr media Tumblr media
Три локации для проведения банкета:
Веранда.
Терраса.
Поляна.
Пять локаций для церемонии:
Вигвам.
Разрушенная стена.
Амбарные ворота.
Кирпичная стена.
Стога сена.
Размещение гостей
Гостиница Ранчо.
Гостевой домик.
Апартаменты для молодоженов.
Мини-ферма
К вашим услугам на Ранчо так же мини-ферма с пушистыми и милыми зверушками и пернатыми: лощади, козочки, овечки, петухи, коровы, птички, кролики, собаки и кошки и даже ламы.
Для того чтобы работало все. Нужно поставить функции участка:
Испытания участка:
Дикий бурьян. Функционал для мини-фермы.
2. Свойства участка:
1 Место проведения праздников. Таких, как свадьба.
2 Комфортная зона для собак. Функционал для мини-фермы.
3 Комфортная зона для кошек. Функционал для мини-фермы.
Пока ознакомительный пост для предвкушения.
Скачать тут: https://boosty.to/catlu1997/posts/8bd096ef-37ed-4fe2-876c-7acfa0fc59b0?share=post_link
Приятной игры!
3 notes · View notes
mea-gloria-fides · 2 years ago
Photo
Tumblr media
Веранда/Veranda at Senezh: Aleksei Mikhailovich Gritsai, 1964
49 notes · View notes
vesnaflora · 2 years ago
Text
Tumblr media
Ничего не случилось
Полина Шибеева
Не волнуйся напрасно. Я, как ни странно, жив. У меня есть веранда, книги и чай с душицей. Остывающий берег, полночь, маяк, прилив. Я курю очень редко. Со мной ничего не случится. Я читаю Тургенева, Цвейга, рассказы По, ем пирожные с самым воздушным кремом. Затеваю от скуки какой-нибудь глупый спор. Сам с собою, конечно. Но это же не проблема?
Я гуляю с собакой, смотрю на барашки волн. Здесь рыбацкие сети пахнут песком и тиной. Есть бутылка креплёного. К чёрту сегодня сон. Я напьюсь и отмечу печальную годовщину. Ничего не случится. Просто вернусь назад. В сумасшедшее время кафешек и поцелуев, аритмии, концертов, прогулок и автострад… Ты же помнишь меня тем сказочным обалдуем?
Я влюбился до жути, как будто попал в кино. Тарантино и Финчер дымили тогда в сторонке. Я забыл все названия, я повторял одно – ядовитое слово, звучащее слишком громко. Задыхался у двери, бросался к твоим губам. Карамельное солнце лилось на паркет и кожу. Ты пьянила, как вермут, и я напивался в хлам. Мы смотрели на люстру и хохотали, лёжа.
Ничего не случилось. Или случилось всё. Я увидел Венецию, Сидней, Стамбул и Рио. Я узнал про Гогена, Хендрикса и Басё… Это было цунами. Бедствие. Шок. Эйфория. Всюду был этот запах – мята, миндаль, ваниль. По черничному небу рассыпались манкой звёзды. Мы сбежали из дома. Нас прятал автомобиль. Ты почти заменила мне воду, еду и воздух.
Не волнуйся напрасно. Я не сижу в сети. Не смотрю твои фото и не пишу знакомым. У меня есть бутылка, фрукты и «Ассорти». Только старое чувство в горле застыло комом. Я гуляю по пляжу, ракушки кладу в карман, наблюдаю, как море взрывается с новой силой. Ничего не случится. Подумаешь – буду пьян.
Ничего не случилось. Подумаешь – разлюбила...
© Copyright: Полина Шибеева, 2018
5 notes · View notes
podsteklom · 2 years ago
Photo
Tumblr media
Освещенная веранда. 1982. Давыдова Ольга
6 notes · View notes
novomaysknews · 14 days ago
Text
Выска – небольшой городок на юго-востоке России. Здесь не не так много развлечений, не так много возможностей, но именно здесь началась история музыкальной группы, покорившей множество сердец, но разбившей сердца своих же создателей.
Население Выски около 50 тысяч человек. Город довольно уютный — знакомые между собой соседи, тихие д��оры с детскими площадками, куда можно отпустить гулять детей без присмотра, скромные магазины, рынок, старенькие пятиэтажки и двухэтажки, разрисованный мелом неровный асфальт во дворах, разбитые дороги и небольшое число машин.
Главное предприятие города — железнодорожный завод, многие жители работают именно здесь (в том числе родители Руслана), но каким-то крупным предприятием его назвать нельзя, здесь производят лишь некоторые детали для поездов. Но, как ни смешно, что вокзал, что электрички в Выске довольно старые и потрёпанные. Тем не менее, железнодорожные пути связывают её со многими близлежащими городами. В самом городе ходят автобусы (всего 4-5 маршрутов) и трамваи.
Город расположен на холмистой местности, на окраине он и вовсе ограничен горами. Здесь много зелени: помимо парков и улиц, усаженных деревьями, в городе есть лес, по большей части состоящий из сосен. Во дворах много клумб, за которыми ухаживают сами жители.
Также в Выске есть озеро, возле которого находится пляж, а к пляжу примыкает главный парк, переходящий в лес. На другом берегу озера также лесистая местность, но к городу она не относится и там мало кто бывает, там даже можно встретить диких животных.
Развлечений в городе немного: пара кинотеатров, небольшой торговый центр, несколько библиотек, но главной достопримечательностью Выски является Большой Парк, там даже есть пара аттракционов - невысокое колесо обозрения и карусель, хотя она скорее для детей. Также там располагается достаточно большое кафе "Веранда", часть этого кафе находится под крышей, а часть под открытым небом, она загорожена от солнца зонтиками и открывается только в тёплое время года. В этом кафе часто собираются горожане, особенно по выходным, порой даже не поесть, а просто провести время, так как места здесь много, а персонал и администрация гостеприимно относятся ко всем посетителям.
После переезда в Новомайск Руслан, Женя и Лёша часто возвращались в Выску повидаться с родителями, этот город оставил им только тёплые воспоминания.
А теперь, когда я рассказала про этот город, скажу как появилось его название. Я отправляла заказ в ВыКСу, но неправильно прочитала название города, и так же неправильно написала его на конверте. Несколько дней я думала что существует где-то город ВыСКа, а потом заказчице дошёл конверт (слава богам), и меня поправили. Но название Выска мне понравилось, и раз такого города в реальности нет, я решила назвать так свой.
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
0 notes