#Юліанський календар

[demiurgeua]

Водохреще

19 січня за юліанським календарем відзначають Хрещення Господнє або Богоявлення — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православна церква України напередодні Водохреща нагадала, що традиція купання в ополонці не має нічого спільного зі “змиванням” гріхів, жодного церковного припису в українській церкві для занурення в зимову…

[grushky]

Скрєпи православія

[svyatosogodni]

🎉 15 грудня — Що сьогодні за свято?

⠀

⚖️ День працівників суду в Україні

☕️ Міжнародний день чаю (Tea Day)

🏮 День приручення вуличних ліхтарів

🎥 День пам'яті журналістів, загиблих при виконанні професійних ��бов'язків у Росії

⠀

🙏 Вшановується пам'ять пророка Авакума (VII ст. до н.е.)

⠀

🥳 Іменини сьогодні святкують Андрій, Афанасій, Борис, Володимир, Вольдемар, Дмитро, Іван, Кирило, Костянтин, Кузьма, Матвій, Микола, Олексій, Павло, Сергій, Соломон, Степан, Теодор, Федір, Ян, Антоніна, Віра, Маргарита, Марія, Мотрона, Мірра, Тамара, Февронія

⠀

👉 Визначні події:

1699 — вийшов Указ царя Петра I в Московії, яким замість літочислення від «сотворіння світу» введено юліанський календар. Відлік і святкування Нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня

⠀

1964 — у Канаді прийнятий державний прапор з кленовим листом

⠀

2000 — зупинено 3-й енергоблок Чорнобильської АЕС. ЧАЕС повністю виведена з роботи

⠀

👉 Відомі іменинники: Нерон, Огюст Бартелемі Глез, Алан Фрід

⠀

Ще більше приводу для святкування за посиланням ➡️ https://sogodnisvyato.com.ua/15-grudnya-svyato/

[pokrovworld-blog]

Юрій Олійник: Бог не залежить від календаря

Різдво – поряд з Воскресінням-Пасхою стало одним з найважливіших християнських свят. Проникло воно і в народну гущу українського народу, просвітивши світлом Христової віри давні ще поганські звичаї. Звідси настільки багато традиція колядок, календарних звичаїв. Вони не є суттю релігії, але забезпечують її живе існування, дотичність до високих сенсів якнайширших мас народу. Історично однією з таких рис стала юліанська дата святкування – не лише Різдва, а й усього циклу свят. Миколая 19, а не 6, в грудні а не листопаді святкуємо Романа і Катерини, 14 жовтня козацький день Покрови Богородиці (а не 1, як то мало б бути за григоріанським календарем). Звісно, система свят відносна, і не завжди пов‘язана з астрономією. Скажімо, Різдво мало б бути 22 ,а не 25 грудня. Адже коли Юлій Цезар реформував римський календар, то саме на 25 припадало сонцестояння, найдовша ніч у році. Та до 4 століття змістилась ц�� дата до 22 грудня, але зимове свято Януса і сонця залишилося 25 числа. До цієї дати християни приурочили і день Народження Сонця Правди – Христа Спасителя. Так і закріпилося у віках. Як бачимо, символічні дати відносні. І догматичних причин проти переходу на григоріанський календар не існує. Користувались ж євреї та ранні християни сонячно-місячним календарем, що залишив нам у спадок плаваючу Пасхалію, після весняного рівнодення та першого новомісяччя. Але доречно згадати Апостола Павла: “все менідозволено, та не все доречно”. Які позитиви, і які негативи несе календарна реформа? Вже не один рік в українському суспільстві триває дискусія – чи варто змінювати церковний календар? Прихильники вказують на екуменічні підстави, можливість святкувтаи з більшістю християнського світу. Противники ж обгрунтовано побоюються комерціалізації Різдва за гіршими зразками західних “holidays”, розриву між молодшим та старшим поколінням. Ну і звісно надто активні у цій сфері так звані “атеїсти Київського патріархату”, тоді як постійні парафіяни зазвичай більш консервативні. Аби Московський патріархат не взяв на знамено оце збереження предківських звичаїв, що сильно затормозить утвердження Помісної православної Церкви. З іншого боку, реформа календаря так званих нерухомих свят (бо пасхалія григоріанська поки що серед православних лише у автономної Фінляндської Церкви) загрожує втратою розуміння отих містичних збігів, якими повна наша історія, зокрема недавня. Бо ж Бог не залежить від календаря, однак використовує існуючі для вияву Власної Волі. Та сама Революція Гідності. Чи випадково почалася саме 21 листопада - дня Михаїла Архангела, покровителя Києва, за юліанським календарем? І тривала рівно три місяці.. І в Михайлівському соборі ховалися студенти 30 червня, після побиття… Розумному достатньо. Звісно, зв’язок Різдва з сонячним сонцестоянням, а Великодня з рівноденням (приходом весни, перемогою життям над смертю) має зберігатися. І юліанський календар потрібно реформувати, але не нахраписто, а після довгих розмірковувань, просвіти народу. Аби не втратити жодного плоду тисячолітньої традиції, що пов’язана з історією християнства у нашому народі. Ну і насамкінець згадаймо євангельські уроки. Прешими прийшли поклонитися новонародженому Господу неграмотні пастухи та високоосвічені, наймудріші люди того часу – волхви (ймовірно з Месопотамії). Зовсім неграмотні і наймудріші, але не напівграмотна середина, якій здається, що вже знає все. Хай це стане уроком і нам – глибинна мудрість доступна негамотним та мудрецям, але не напівученим, холодним і гарячим, але не напівтеплим. Бо останнім зазвичай все одно, їх не болить доля християнства. Задумаймось над цим. Юрій Олійник Катехон Read the full article

[rmalenko]

New Post has been published on Pinme.club

New Post has been published on https://pinme.club/pin/nepravylne-rizdvo-iakyj-kalendar-ne-breshe/

Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Від 2017 року, вперше за багато десятиліть (але не вперше в історії)  Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо “на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції”!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

 Вільям Хогарт, “Передвиборчий бенкет”. Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них – транспарант із написом “Give us our Eleven Days” – “Віддайте нам наші Одинадцять днів!” За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами “Поверніть нам наші Одиннадцять днів!”

 “Поверніть нам наші Одиннадцять днів!”

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліоок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар “округлив” середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

 Гай Юлій ЦезарСкульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезар запроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати “сповзали” на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку “зсувається” Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

 Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення “сповзло” на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово “пересувалося” в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було “викреслити” 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть ува��у: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

 Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв’язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

“Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки” – 1918. – № 14. – С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що “ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою”.

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року “Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час”.

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у “найдовшу ніч”.

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!    

[demiurgeua]

Християни святкують Різдво за Юліанським календарем

Християни святкують Різдво за Юліанським календарем

7 січня Різдво урочисто святкують церкви, які використовують у своєму літочисленні юліанський календар. Зокрема, Православна Церква України, Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, а також Українська греко-католицька церква. 7 січня. Пам’ятні дати https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3381252-7-sicna-pamatni-dati.html Різдво Христове: чим особливе це свято та якими листівками привітати…

[demiurgeua]

Великдень за юліанським календарем

Великдень за юліанським календарем

2 травня 2021 року християни східного обряду відзначають головне релігійне свято року — Великдень. У цей день, згідно з християнським віруванням, воскрес Син Божий після того, як його розіп’яли на хресті. Воскресіння Ісуса Христа з мертвих по трьох днях після смерті — центральна доктрина в Християнстві, яка протягом сторіч проповідувалась язичникам і є найважливішою подією (і святом, знаним як…

[demiurgeua]

Різдво Христове за юліанським календарем

Різдво Христове за юліанським календарем

Сьогоднішнє Різдво урочисто святкують церкви, які використовують у своєму літочисленні Юліанський календар. Зокрема, Православна Церква України, Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, а також Українська греко-католицька церква. Сьогодні – Різдво Христове за юліанським календарем https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3167205-sogodni-rizdvo-hristove-za-ulianskim-kalendarem.html 7 січня.…

[pokrovworld-blog]

Анастасія Бурлака: На світанку боротьби проти нового стилю

Живемо якось так, що все забуваємо свою власну історію. Ще з найдавнішого часу календар мав релігійне значення. І власне через це довго не було змоги встановити більш-менш відповідний календар. За 46 років до Різдва Христового за цю справу взявся римський імператор Юлій Цезар. Він провів реформу старого календаря і цей новий календар став зватися Юліанським. Року 325-го, цей Юліанський календар прийняла вся християнська церква й затвердила його на Нікейському Соборі. З того часу календаря цього вірно дотримувалися всі християнські церкви. Але цей календар не був точним. І дуже рано звернули уваги на цю неточність. Цікаво, що першими почали підкреслювати недоліки календаря грецькі вчені, але найбільшу увагу на недоліки Юліанського календаря звернув таки Рим та римський папа. І почалася робота над поправкою календаря. Про реформу календаря добре знали вчені того часу, і скрізь її обмірковували; багато було і таких , що відкрито заповідали, що користі від нового календаря не покриють тієї мішанини , яку він, безумовно , викличе. Так воно і сталося. Новий стиль прийняли тільки католицькі народи - Італія, Іспанія та Португалія. Землі православні рішуче відкинули новий стиль. Його не прийняли тому, що цю реформу пророблено в Римі , і в життя проведено такими методами, які православні рішуче осудили. Григоріанському календареві відразу надано релігійного католицького забарвлення , а це зробило його нездатним до прийняття в усіх землях православних. Єзуїти зробили цю справу чисто католицькою догмою. Пізніше послідувала відповіль Константинополя, який назвав Новий календар тільки черговим експериментом, який так любить робити Рим на свою руку. Визнано, що в новому календарі так само є недоліки, проте старий календар зберігає давнє канонічне правило - не святкувати Великодн�� ні разом із жидами, ні перед ними, як то року 325-го постановив Нікейський собор згідно 7 апостольським правилом ; а новий папський календар порушив якраз це основне правило. Тому не дивно , що і зараз нас змушують святкувати на "західний" манер, як то робилося в 16 столітті армією єзуїтів. Одразу ж найсильніший оборонець віри православної князь К. Острозький рішуче став проти нового стилю, а Смотрицький гостро та їдко висміяв новий календар. Отже, наша боротьба проти папської видумки залишається актуальною і донині. Серед нашого українського народу навіть складалися легенди про мужню оборону свого споконвічного календаря, адже занадто дорогою ціною виборов собі український народ право на споконвічний стиль свій, щоб легко та скоро забути про нього. На завершення хочеться додати, не піддавайтеся на маніпуляції та пропаганду західного стилю, як альтернативу Росії. Віра в такі хитрощі завжди ставала могилою для українців. Ми маємо власні традиції, які повинні захищити. Геть католицьку пропаганду ! Анастасія Бурлака Read the full article