#Українська бедеса

[schatten1134]

І три дні до повторення... Ви жартуєте!! Я всю ніч читала останні півтори-дві глави, а воно все закінчується на оцьому? Не треба так...

Я зранку скачу по квартирі як дурник, тому що ця історія занадто жива, навіть якщо я не завжди розумію сенс реплік персонажів.

До речі, після з'явлення моєї дурної тяги до коміксів, що випускаються, та книг в оригіналі, я стала краще розуміти інгліш... Хоч щось хорошо в тому, що я безцільно гаю час.

Prosto uwu

09.11.19

Музика написана знайомою автора, спеціально для неї, просто моя любов..

[schatten1134]

Рукописів не знайшлося, уявимо, що це не конспект з географії, а дуже геніальний рукопис книги! До речі, ідея цікава

4.12.19.

Мне очень интересно какой у вас почерк. Давайте делиться своими рукописями!

[schatten1134]

Дивлячись на вчорашню стрічку тамблеру, можу сказати тільки одне: або вечір був весь такий неправильний, або все у нас не як у людей

@laminat24give, @raquellas

4.12.19.

[schatten1134]

В моїй голові нав'язливо сидить думка про те, що мені все ж подобається моє ім'я. Хоча зазвичай я його не приймаю, адже «Ань» навкруги мене як багна (не ображаю нікого з вас, це стосується тільки кількості і якості мого ім'я) і взагалі звучить воно якось...

Аня.

А-ня-я.

Аня.

Ааааняяяяя.

Фу. Але сьогодні, чи ще декілька днів тому, якщо бути чесною, я все ж таки зловила себе на тому, що задивляюся на своє ім'я у книгах. А знаєте, чому? Тому що там немає дурного скорочення «Аня». Анна. «Анна» звучить зовсім інакше — нема бридотного присмаку «Ня» (не мяу з японської (!), просто закінчення слова), тільки серйозне і спокійне Анна. На жаль, Анею кликати мене не перестануть, але нові знайомства можна заводити, використовуючи приємний, так скажімо, варіант.

Колись (минулого року), я була у таборі в Карпатах. Це був перший і, скоріш за все останній мій такий відпочинок, тож той місяць я витратила з користю. Але не про це я хотіла сказати — там мене усі знали Санною. Касанна. Саня. НЕ Аня. Ім'я, безсумнівно, дурне і інше, але воно мені так само безсумнівно подобалося. Адже нібито і схоже, але і зовсім не таке. Я розумію, що це була дурня, але навіть зараз деякі люди, зустрічаючи мене, називають Санною. Оце так так.

Я багато гендлювань чула з приводу того, що моє ім'я насправді «Ганна», але все ж, завдяки моїм вирощеним у СРСР батькам і впливу бабусі, у свідоцтві і паспорті в мене є «Анна». І мені в біса подобається моє ім'я. Я більше не буду цуратися його і пхинькати щодо кількості Ань навкруги, лише користуватися буду лише «Анною».

Дякую за декілька хвилин витраченого часу~

16.12.19.

А ще моє дурне і беззубе фото з дитинства :') З першою вчителькою (це та, що вища :3 )

[schatten1134]

Двадцять вісім «попугаїв» і одне крилишко :')

Хтось знає, як змінити мову в тумбі, якщо немає розділу налаштувань? Кожний раз нова мова, я задовбалась

09.11.19

[schatten1134]

А тепер трохи про літературу.

— Читати як нормальна людина одну книгу? Ні. Читати те, що хочется, паралельно з тим, про що буде контрольна? Теж ні. Прочитати за 5 днів і одне, і друге? О, так, це для мене. Між іншим, поки що успішно.

— Купити нарешті нормальну закладку, знаючи, що книжний черв'як? У мене безліч закладок. Може, користуватися ними? Та ні, ліпше закладати сторінки пластирями, парфюмерними роздатками, рекламками, пакетиками з цукром, усіляким гівном, або взагалі загинати кути сторінок (ніколи, ніколи, НІКОЛИ так не робіть).

07.11.19

[schatten1134]

Думала, що проспала все на світі — ніфіга. От що буває, коли спиш на годину більше ніж завжди.

7.12.19.

Доброго ранку усім)

[schatten1134]

Завтра зранку до лікарні, купа справ, додаткове тренування, а я лежу і гадаю, аніме, чи сон.... Друга година ночі, ага.

13.12.19. П'ЯТНИЦЯ!

П. С. А ще мене дуже непокоять останні події на емоціональному (і дуже падла болючому) фронті - і ні, не кохання, - але мені не вистачає духу про них розказати, хоча 100 відсотково стане легше. Дивина блін

[schatten1134]

Чи то йому настільки чхати, чи то він настільки дурний, але для нього норма піти в гараж (!), відчикриживши собі пів нігтя і всю подушечку і перетягнувши обрубок пластирем. Пластирем! Якби ми з малим його не зпалили матері, то так би собі стовьняк і заробив.

7.12.19.

[schatten1134]

Інструкція, як підняти собі настрій:

1: Заваріть смачний чай

2: Дуже якісно про нього забудьте десь на пів годинки

3: Побачте його і випийте, відклавши справи нафіг

Гарного дня!

4.12.19.

[schatten1134]

Муд на сьогодні: Руслан

3.12.19

ЗА НІЧ ВИПАЛО, ЗА НІЧ!

[schatten1134]

До мене тільки зараз дійшло, що вже 16 грудня. І ця погода, м'яко кажучи, недоречна. Але все одно звично бачити мряку замість снігових заметів і я навіть не думаю, що хочу справжньої зими. Так мені подобається більше. Таке відчуття, ніби я зраджую усіх тих людей, що чекають снігу як провидіння, але ще пізніше я зрозуміла, що своє бажання притупляти або ховати я не буду.

У всіх сніг асоціюється зі святами, зимою, бла бла бла, а для мене свята не зіграли важливої ролі в житті, тож я чекати їх для галочки я перестала років у дванадцять.

І постійно мені здавалось, що я роблю щось неправильно по відношенню до тих, чиї думки на мої не схожі. Отак от. Така сама фігня була з хлопцем, коли мені здавалось, що я його зраджую тим, що іноді хочу бути не з ним, а сама з собою.

І тільки нещодавно якось одразу стало спокійно, коли зрозуміла, що нІкОмУ нІчОгО нЕ вИнНа. Прибрала обов'язки типу спілкуватись через силу з «друзями», розірвала стосунки. Як мені легко стало! Думаю тепер, що всим можна пересититись і що я свого ліміту дійшла. Мені цікаво сидіти в бедесі, читати мангу та роботи Ваттпадовців. Цікаво читати книжки, хоча, знову ж, зараз більше уваги приділяю коміксам і роботам молодих авторів. І я задоволена тим часом та атмосферою, які з'явились разом з тишею моєї кімнати і годинами на саморозвиток, читання і конспектування. А ще ніхто не вказує мені, куди піти і що робити.

Але я відволіклась. Сніг. Я не винна нікому тим, що хочу залишити мряку, дощі і сірість. Воно стабільне. Воно спокійне. Туман глушить звуки вулиці і людей. В тумані не видно нічого і нікого. Тільки привиди будівель і скелети дерев. Це так чарівно, але цю чарівність ще треба пізнати, що, на жаль, не кожен зможе. Тож мене і далі будуть шпиняти з приводу мого занудства, любові до конспектів і дивацтва. А зараз мене чекає купа фізики, географії, хімії, біології, книг і чаю. І я це люблю!

16.12.19.

[schatten1134]

Сьогодні до мене причепилися, що я застібую кофту на верхній ґудзик. Я можу гордитися тим, що чотирма хвилинами активної суперечки, мішком дивних поглядів і одним аргументом: «Мені тепло» я все ж залишилась при своєму?

16.12.19.

[schatten1134]

Лежала в мікроскопічному просторі шафи під речами і читала. Це найгірше, що могло мені прийти в голову з моїм зором. Зараз лежу уже поруч з шафою, шикардос. Сесії всі пройшли, тепер настрій пішов у топку, залишивши після себе безмежний порожній простір. І спокій, гарно. Не хочу сідати за роботу, але треба

29.11.19

[schatten1134]

Нет, ну это все. Ща ессе посдаю, стихи выучу, напишу три тысячи страниц вдохновенной графомании и прочих маленьких радостей. Раз в несколько дюжин дней бывает у меня ленивый день, эдакий сброс настроек, а потом, понимаешь, энергия бьет ключом. Прекрасный и чертовски продуктивный период.

24.12.19.

— Вдохновенный Жевжик

[schatten1134]

Між сьомим і шостим поверхами є непомітна ступінька висотою сантиметри у чотири, десь так. На сходах. У полікліниці. Круто, правда?

«ЯКЩО ВСІ ПЕНСІОНЕРИ ПОВБИВАЮТЬСЯ У НАС НА СХОДАХ ЇМ НЕ ТРЕБА БУДЕ ПЛАТИТИ ПЕНСІЮ І ЛІКУВАТИ ЇХ ТЕЖ БУДЕ НЕ ТРЕБА»

6.12.19.