muonchin

[muonchin]

Захворіла.

Тепер думаю...

Радіти з того, що я зробила це за десять днів до поїздки додому

Чи

Не радіти, бо я взагалі захворіла...

[muonchin]

Дивлюся "Scream 6".

Взагалі я не дуже вибаглива до таких фільмів, але від одного їх рішення в мене око сіпає.

Якщо за вами йде вбивця, чому замість того, щоб викликати таксі (два, якщо забагато людей), потрібно їхати на метро, та ще й коли Хелловін.... На що вони взагалі розраховували?

[muonchin]

Переписуюся у чаті по геншину та фанфікам, але частенько заходить розмова взагалі про все. Намагаємося тільки не чіпати декілька соціальних тем (не завжди звісно виходить).

Ось і я кидаю скрін, де показую близько 2 тисяч скачаних файлів, бо їду туди, де немає інтернету та зв'язку.

Одна коментує, що відсутність мережі, це не найстрашніше.

Я у неї запитую, що ж тоді їй здається страшнішим?

Все, що завгодно - чую у відповідь. Сирени, коли стріляють, коли їсти нічого, коли не знаєш, чи дійдеш додому.

А що мені?

Мені це вже не важливо. Наразі я дійшла до моменту "якщо здохну, то будь ласка швидко, та наступним всесвітом - яой"

╮⁠(⁠╯⁠_⁠╰⁠)⁠╭

[muonchin]

Граємо у вікторину. Типова розмова з сестрою.

Питання про твір "Горе від розуму". Я підказую, вона вибирає на свій розсуд. Не вгадує.

С: та пофігу, я все одно його не дивилася.

Я: ....

С: ....

Я: тоді прочитай...

С: ....

[muonchin]

Коли хотів повийобуватися, але щось пішло не так 😂

Доречі, як 38% порахувало там відповідь 2?

[muonchin]

Приблизно через місяць або півтора, буду їхати додому у Луганську область. За цей час мені треба трохи почистити телефон, та видалити декілька соціальних додатків, бо на "кордоні" між самою росією та Луганською областю мене кинуть до підвалу 🥲

[muonchin]

@orangofsadness а хто тут найкраща подруга та просто сонечко?♥️

[muonchin]

На цій світлині дуже добре видно, як саме відноситься росія до сусідніх країн...

[muonchin]

Я вже не вперше пишу про мову, бо це питання мене дуже сильно чіпляє. Оскільки я був російськомовним більшу частину життя і україномовним останні п'ять років. Донецька область. Шарю за все це лайно. Є якась небезпечна і абсурдна тенденція, на яку впливає війна. Воюючи з усім російським, частину народа заносить не туди. Фейсбук, тікток. Ютуб.

Я хотів би нагадати кілька фактів і привести до тями тих, хто цього потребує.

Р��сійськомовний аж ніяк не означає рускій. Росіянин. Лаптєногій. Як не назви. Я майже шокований, що є люди в Україні, які цього не розуміють. Ще більше абсурдності додає факт, що самі росіяни кажуть, що ти рускій, якщо ти розмовляєш російською. Ви що, один канал з ними диветесь? Але це не так і ніколи не було. Російськомовні українці можуть бути як етнічними росіянами, що не робить їх рускімі, так можуть бути і етнічними українцями, які давно підпали під репресії і русифікацію, але всі вони громадяни України, носії мови, культури і традицій України, і під захистом конституції. До цією ж скарбнички безглуздості додам міф, що російськомовні українці не знають української, "за 30 років так і не змогли вивчити". Абсурд. Відверта маячня. Я був російськомовним українцем у Краматорську. Мені знадобилося місяці чотири, щоб почати говорити так сяк впевнено українською, яку я вивчав з першого класу української гімназії. І перейшов я не через російську агресію у 14му. А з власних зважених рішень у 2017му. Рекомендую українськомовним спробувати цілий день розмовляти виключно другою мовою, якою володіють. На власному досвіді дам підтвердження, тебе ламає. Мізки не можуть зібратися, тому що сприймати інформацію мозок натренувався, а комунікувати іншою мовою ні. Відповідно це перетворює тебе на такого собі дурника, який не може підібрати слова і вибудувати їх в правильному порядку швидко, і конфліктує розуміння з навичками. Тому звичайно, що російськомовному простіше передати повноту думки російською. А україномовному - українською. Це логічно.

Але російськомовний на 1000% зрозуміє все, що каже україномовний, навідміну від рускіх. І між іншим маленька, але важлива ремарка. Я не за російську мову, а за ПРАВО, яке гарантує конституція. В побуті між собою, в публічних місцях люди мають повне право розмовляти між собою хоч на івриті, хоч на суахілі, хоч німецькою хоч ��овою жестів. Вимагати від них поважати оточуючих і розмовляти в публічних місцях мовою держави протиправно. І якось егоцентрично. Я хочу чути лише клінгонську на вулиці. Або каталонську. Майте до мене повагу. Та пішов би я нахєр. Чого б це я мав право вимагати від вас у вашій приватній розмові розмовляти тією чи іншою мовою? Мова окупанта? Агресора? А німці були нацистами і вбили мільйони наших співгромадян, чому німецьку продовжують вчити в українських школах та ВНЗ?

Наступна дурість, через російську мову росія напала, російськомовні привели війну і решта ідіотизму. В 39 році СССР напав на Польщу, сильно вони російськомовні? А фіни? Країни балтії? Для кожного був окремий привід, але єдина для всіх причина - імперіалізм. Це вже чиста і тупа дискримінація за мовою. Можна було і швейцарців чмирити у 42му році, теж німецькою розмовляють. Наприклад. Ще одна тупа і безглузда тема:" як відрізнити російськомовного українця від росіянина". А як австрійця від німця? Швейцарця з півдня від італійця? Серба від хорвата (не зовсім коректний приклад)? Це не означає, що всі однакові, але означає. Суто зовнішньо поляк нічим не відрізняється від британця, серб від молдована, а українець від датця. А світоглядом відрізняються. І практично всі українці знають 2 мови з народження. Хтось українську і російську. Хтось українську і угорську, хтось українську і татарську. Головне це наш дух і вчинки.

І що найбільше мене бісить, так це вишиватність. Ну є у нас громадяни, які розмовляють російською як першою. Хто ви такі, щоб звинувачувати їх у розумовій неповноцінності, бо рік війни пройшов, а вони так і не перейшли. "Їдьте в росію, у нас державна мова українська." Якого хєра? Це мій дім, я тут виріс і прожив частину життя. Всі рівні перед законом і ніхто мені не буде вказувати якою мовою розмовляти з рідними. Який сенс нашої боротьби, якщо на окупованих територіях росіяни вбивають за українську, а на вільній частині українці накаляються за російську російськомовних УКРАЇНЦІВ. Ну це абсурд, наче вони третя сторона, яку хоче викорінити як росія, так і якась частина України. Ви взагалі притомні? Будь яке примушення породжує відразу і ненависть. Розділяє. Послаблює. Як не дивно, але універсальна 24 стаття конституції завжди актуальна. Я не можу називати російськомовного сусіда полудурком, якщо що він спілкується російською. В теорії, можна було б його таким назвати, якби він сідав похезати і знімав штани, але не труси. Але це не т��чно. Це вже теж ближчє до діагнозу і дискримінації. Загалом, в нас і так є кого ненавидіти, навіщо закладати такий фундамент у повоєнну Україну. Ми ж не рускіє своїх пригнічувати і ненавидіти.

Ось чому в мене сьогодні згоріла срака від перегляду тіктоку. Бо це актуальна проблема, а люди наче навпаки, не бачать проблеми. НАВПАКИ . Підтримують тиск на людей. На УКРАЇНЦІВ. ЗАРАЗ.

Так щоб прямо ракети мені падали на голову - такого не було. Сьогодення диктує складні рішення і формує запити суспільства. Але і 14й рік я не забув. Про права. Не про мову. ПРАВА.

[muonchin]

Чомусь роботодавці вважають, що якщо ти згодна зі всіма проханнями, то можна сідати на шию...

Все так же працюю в гардеробі, основна робота. І виходжу на бар в якості заміни, бо одна з дівчат захворіла. Починалося все непогано. Майже.

Один день на барі приходився на вихідний мій, тому з ним проблеми не виникало. А ось другий день йшов на мою зміну у гардеробі. Вони там пів дня щось вирішували, але все ж домовилися. Дівчина з кухні піде на моє місце у гардеробну, а я на бар (хоча вона спокійно могла піти на бар, але чомусь панікує від комп'ютера...).

На цей раз виникла така сама ситуація. Сьогодні у мене вихідний, тому спокійно вийшла на бар. А ось завтра буде зміна у гардеробній. На що мені видали, щоб я шукала собі на завтра заміну, та виходила на бар.

Якщо чесно, то я трохи "охуїла". З їх слов виходить, що саме мені потрібно це, тому я маю шукати собі заміну.

Взагалі облінилися люди.

Але, їм все одно прийдеться шукати самостійно, бо дівчата, що працюють зі мною у гардеробі, не хочуть виходити.

[muonchin]

Працювати без вихідних з 8 до 21/23 годин - це другий день поспіль вимикати автоматично будильник (а у мене їх п'ять штук через кожні п'ять хвилин) та галопом бігти на роботу, бо спізнюєшся...

[muonchin]

Скільки б часу не минуло, але я все ще буду пам'ятати, що означає "1827", "69100" "XS" чи інші цифрові та буквені сполучення (⁠ ⁠ꈍ⁠ᴗ⁠ꈍ⁠)

[muonchin]

привіт) просто цікаво, як ти опинилися в Росії? ніяк не засуджую, всі зараз в тяжкому стані

Насправді нічого цікавого розповісти не зможу. Основна причина чому я виїхала - мені був потрібен інтернет і можливість розповісти усім тих, хто хвилювався за мене (я справді сиділа там скільки змогла, з вересня по листопад), що зі мною все добре.

Іншою причиною було те, що хоча я справді інтровертний інтроверт, врешті решт набридає сидіти в чотирьох стінах, не маючи змоги спокійно сходити навіть до магазину (через два пости, через три п****). Коротше, більше ніж погуляти по двору мені ніде було дітися (я десятки раз встигла перечитати та передивитися те, що було у мене на телефоні, і чим далі йшов час, тим більше я розуміла, що в мене їде дах).

Чому я не поїхала до якоїсь іншої країни? Бо звідти мені було б набагато складніше повернутися у будь-який час додому, тоді як з території росії, це зробити дуже легко.

Сподіваюся я відповіла на питання) але якщо ще щось цікавить, питайте, мені немає чого ховати.

[muonchin]

Мені здається люди, які прослуховують телефон, ще ніколи так тупо не палилися...

Якщо коротко про ситуацію...

Я в Росії. Мама на території Луганської області. В мене номер російський, у неї ленерівський, через +380.

Але дзвоню їй через +7 та спеціальний код.

В цей раз при першій спробі повна тиша. Дзвоню знову, на другий раз відразу починається відлік часу, після йдуть гудки і, увага! мені відповідає голос якогось чоловіка, що каже мені, наче я набрала помилковий номер.

Нагадую, що я набираю маму через номер зі спеціальним кодом, і він вже внесений у мене до телефону. Помилка неможлива.

Після цього я просто відключаюся, та повторюю спробу подзвонити. Але не встигаю, бо мені вже йде виклик від матері, яка не на шутку перелякана, бо вона теж! чула його голос. І вже вирішила, що я десь у лікарні після хвороби.

Тому, кажу для "шпійонів", будьте, будь ласка, уважні, не паліться так більше, бо лякаєте мені матусю...

[muonchin]

Як не померти зі сміху, мене аж плющить ಥ⁠‿⁠ಥ

[muonchin]

Ну що ж, я вперше настільки популяріті...

Читаючи коментарі, з деяких я настільки сильно сміялася, що аж слиною захлиналась)

І якщо тим, хто мене підтримав, або хоча б тримався нейтральної сторони, я можу тільки сказати "дякую ❤️", то до інших у мене багато питань.

Доречі я зробила ще один пост, де відповіла на коментарі деяких індивідуумів. І тепер чекаю, коли відкриється дорога до пекла. А ще чомусь іншим можна мене поносити та як тільки не називати, але коли я їм відповідаю, то саме я ганьблю ком'юніті геншину 🤔

Але все ж хочу залишити тут згадки про деякі коментарі, які мені ну дуууже "запали" до душі.

Наприклад, бачила декілька коментарів, що я дріб'язкова. І більше нічого. І в мене виникло так ж питання. Чи не є дріб'язковим те, що вони взагалі таке написали?

До цього ж пункту можна віднести коментар по типу "херню тут постите, одно дерьмо, нигде гайдов нормальных не найдешь, одни нытики". До нього зустрічне питання, то чого ж тоді самому не написати той гайд, чи переблокувати усі бісячі теми? Та нащо? Будемо теж нити під постом, що все не те.

Також підмітила, що люди люблять перебільшувати. Бо у деяких я там "жопу рву в попытках доказать своё мнение" та "заливаюсь горькими слезами ".

Я вже побувала хамкою, лицеміркою та мишою (за це трохи не зрозуміло, але то пусте). Також мене віднесли до жлобів та ледарів (як взагалі останнє відноситься до теми поста... я так і не дійшла до думки).

Окремо хочу виділити людину, для якої "этикет - рудимент". Тут я навіть мало що знайшла, що відповісти.

Була ще людина, яка досить спокійно віднеслася до першого посту, навіть свою допомогу пропонував. Але вже під другим постом, де я відповіла коментаторам, вже я ганьблю ком'юніті. Цікавий переворот всесвіту.

Але. Але. Але.

Вважаю переможним до цього часу ось цей коментар!

Ховайтеся від таких людей. Бо такі люди, це майбутні "винний не той, хто зґвалтував, а той, хто не чинив опір".

Здається це поки що все, що я хотіла залишити в цьому щоденнику.

[muonchin]

Мені здається, чи життя підвищило рівень складності моєї гри?

В суботу захворіла. Причому ознаки вийшли доволі яскраві. Горло наче коти роздерли, температура трималася на 37.3, а під вечір почало боліти тіло та м'язи. Аж викручувало. Ніч пройшла взагалі фігово. Просиналася кожні півтори години.

Вчора трішки почало боліти з правої сторони щелепи. Сьогодні виявилося, що це лізе зуб мудрості знизу. Болить неймовірно, їсти важко, бо не можу нормально відкрити рота та пережувати. Через це ще почала боліти голова.

А зараз, так мовити, останній штрих на моєму поминальному вечорі - місячні.