melnychuk-partners

[melnychuk-partners]

Зазначеним законом визначено, що  у разі якщо інтернет-магазин(продавець) на сайті не надає інформації стосовно місцезнаходження та назви, «що унеможливлює здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з метою поновлення порушених прав споживачів, Держпродспоживслужба має право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайту (частини веб-сайту, програмного забезпечення) такого суб’єкта господарювання.

🐱‍👤 БІЛЬШЕ КОРИСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У НАШОМУ ТЕЛЕГРАМІ https://t.me/melnychuk_partners

#мельничук_і_партнери #судовапрактика #юрист #консультації

[melnychuk-partners]

‼ В Україні розширили перелік осіб, що підлягають мобілізації: як підтвердити утримання родичів-осіб з інвалідністю

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким обмежено можливість надання відстрочки від мобілізації особам, що доглядають за родичами – особами з інвалідністю.

Тепер під мобілізацію будуть потрапляти особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, якщо у ци�� осіб з інвалідністю є інші працездатні особи, зобов’язані відповідно до закону їх утримувати.

Отже якщо у військовозобов’язаного є родич з числа осіб з інвалідністю, а зазначену особу є кому утримувати, то таку особу матимуть право відправити на фронт.

Однак, навіть якщо Ви єдиний родич особи з інвалідністю для отримання відстрочки необхідно належним чином документально підтвердити.

Варіант № 1: Військовозобов’язаний може оформити постійний догляд за родичем, який є особою з інвалідністю I чи II групи.

Варіант № 2:  Підтвердження утримання через сплату аліментів на користь батьків. Стаття 51 Конституції України визначає, що повнолітні діти мають піклуватися про непрацездатних батьків Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Такий варіант реалізовується через подання відповідного позову до суду та отримання на руки судового рішення про призначення аліментів на користь батьків, що буде підтвердженням того, що військовозобов’язаний здійснює утримання.

   🐱‍👤 БІЛЬШЕ КОРИСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ У НАШОМУ ТЕЛЕГРАМІ https://t.me/military_lawyer_ua

#мельничук_і_партнери #військовийадвокат #консультації #україна #ЗСУ

[melnychuk-partners]

Особа, яка завдала шкоди здоров’ю, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо насильство було спровоковано нею самою, тобто було передбачуваним наслідком її поведінки. Окремим випадком такого спровокованого насильства є бійка, під час якої учасники застосовують одне до одного насильство певного ступеня. Таке спровоковане насильство не можна вважати «посяганням» у тому значенні, яке цьому терміну надається ст. 36 КК. Висновок суду про відсутність у діях засудженого стану необхідної оборони є правильним, якщо під час судового розгляду справи буде встановлено, що засуджений готувався до вчинення злочину та бажав спричинити потерпілому шкоду, а не захиститися від його дій чи відвернути напад.

Підпишись щоб не пропустити головне 👉https://t.me/melnychuk_partners

 #мельничук_і_партнери #адвокатмельничук #суд #право #новини #україна #юристонлайн #юридичніконсультації #закон #юридичніконсультації #юрист #юридичніпослуги

[melnychuk-partners]

Штучний інтелект є однією з найбільш перспективних галузей, яка розвивається з кожним днем. Його застосування стає все більш широким, знаходячи застосування в різних галузях, від медицини та фінансів до науки та техніки. Однак, з ростом застосування штучного інтелекту, з'являються нові виклики з питань інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність (ІВ) включає в себе права на авторські права, патенти, товарні знаки, винаходи та інші форми творчості, які відображаються в матеріальному або нематеріальному вигляді. У контексті штучного інтелекту це означає, що права на ІВ можуть бути застосовані до систем штучного інтелекту, а також до алгоритмів та програм, які використовуються для створення та підтримки таких систем.

Одним з викликів, пов'язаних з ІВ в галузі штучного інтелекту, є питання визначення правової власності. За звичайних умов, правова власність на ІВ належить її створителю або власникові, якщо ІВ була створена в рамках роботи на замовлення. Проте, у випадку штучного інтелекту, створення може бути результатом спільної роботи багатьох осіб, які мають різні права на ІВ. Отже, виникає потреба у створенні нових правових механізмів, які забезпечать права на ІВ в галузі штучного інтелекту.

Ще одним викликом є питання визначення правової відповідальності за порушення прав на інтелектуальну власність у сфері штучного інтелекту. Для вирішення цього питання важливо мати детальні знання в галузі інтелектуальної власності та правових аспектів штучного інтелекту. Законодавство в цій сфері є досить складним, тому для підтримки своїх прав і запобігання порушенням, компанії повинні працювати з юридичними фахівцями, які допоможуть їм зрозуміти правові аспекти та визначити відповідні заходи. Також, важливо відслідковувати та реагувати на порушення своїх прав на інтелектуальну власність, щоб не тільки захистити свої інтереси, але й зберегти репутацію та визнання відомого бренду в цій галузі.

Однак, зрозуміло, що інтелектуальна власність не є повністю новою проблемою. Вже давно існує поняття патентів та авторських прав, що визначає правовий захист інтелектуальних досягнень. Але з появою штучного інтелекту стає дедалі складніше захистити власні інтелектуальні досягнення.

Штучний інтелект може навчитися писати поезію, малювати картини, компонувати музику та створювати нові винаходи. Інноваційність таких творів полягає в тому, що вони створені без прямої участі людини, але на основі алгоритмів та машинного навчання.

Тому виникає питання, як захистити інтелектуальну власність від штучного інтелекту? Якщо згідно зі стандартами авторських прав і патентів правовий захист надається лише людським винаходам, то як захистити твори штучного інтелекту, які створені без безпосередньої людської участі?

Один з можливих варіантів захисту - це присвоєння прав на твір штучному інтелекту, якщо він створений на основі внеску людини в процес навчання машинного навчання. Наприклад, якщо людина створює набір даних, які використовуються для навчання алгоритму, вона може мати право на захист створеного алгоритму.

Іншим варіантом є захист штучного інтелекту через захист алгоритмів та інших технічних рішень, що використовуються для створення штучного інтелекту. Такий захист може забезпечити патент.

Незважаючи на те, які варіанти захисту будуть використані, всі заходи по захисту інтелектуальної власності у сфері штучного інтелекту повинні бути правильно задокументовані і забезпечені необхідними правовими документами. Це допоможе підвищити рівень захисту та зменшити ризики порушення прав на інтелектуальну власність. Крім того, компанії мають бути постійно уважні та відстежувати нові технології та їх можливі впливи на інтелектуальну власність, щоб забезпечити своєчасний захист своїх прав та максимальний захист від порушень з боку конкурентів або сторонніх осіб.

Крім того, проблема відносин між власниками ШІ та розробниками може бути розв'язана за допомогою угод про ліцензування, які визначають умови використання ШІ та можуть бути спрямовані на захист прав власника ШІ. Також існують різні юридичні підходи до регулювання прав на ШІ, такі як патентне право, авторське право, право на товарний знак тощо.

З одного боку, власники ШІ можуть отримувати значний прибуток від їхнього використання та продажу, що стимулює інноваційні розробки. З іншого боку, їхнє використання може привести до порушення прав на приватність, недостатньої безпеки даних та зловживання.

Таким чином, захист інтелектуальної власності в сфері ШІ є важливою проблемою, яка вимагає постійної уваги та регулювання. Правильне вирішення цієї проблеми може сприяти інноваціям та розвитку сфери ШІ, а також захистити права власників та розробників ШІ.

Якщо ви зацікавлені в детальнішому вивченні цієї теми, наша юридична компанія "Мельничук & Партнери" готова допомогти вам у вирішенні питань, пов'язаних з інтелектуальною власністю в сфері штучного інтелекту. Наші юристи мають великий досвід роботи з цією темою та зможуть надати вам кваліфіковану допомогу. Зв'яжіться з нами, щоб дізнатися більше про наші послуги та можливості співпраці!

#мельничук_і_партнери #інтелектуальнавласність #штучнийінтелект #інновації #правовавідповідальність #технології #юридичніаспекти #захистправ #інтелектуальнапроперті #AI #intellectualproperty #legalissues #innovation #technology #responsibility #intellectualrights #legalprotection

[melnychuk-partners]

ЧОМУ ПОТРІБНО РЕЄСТРУВАТИ ТОРГОВИЙ ЗНАК Зважаючи на те, що зареєстрований торговий знак є важливим елементом будь-якого бізнесу, ми хотіли б поділитися з вами кількома причинами, чому реєструвати свій торговий знак - це важливо: Захист від копіювання: Зареєстрований торговий знак дає власнику право використовувати його відповідно до своїх потреб, а також захист від того, щоб інші підприємства використовували схожі або ідентичні знаки, які можуть завдати шкоди вашому бізнесу. Визнання бренду: Зареєстрований торговий знак може бути відображеним на ваших продуктах та упаковках, що робить його візуально впізнаваним для клієнтів та допомагає побудувати визнання вашого бренду. Створення цінності бренду: Зареєстрований торговий знак може стати значним активом для вашого бізнесу, оскільки він може збільшити цінність вашого бренду та зробити його більш привабливим для інвесторів та партнерів. Юридичний захист: Зареєстрований торговий знак дає вам можливість вжити юридичних заходів, які дозволять захистити ваші права на знак та уникнути порушень з боку інших підприємств. Переваги в конкурентній боротьбі: Зареєстрований торговий знак може надати вашому бізнесу перевагу в конкурентній боротьбі, оскільки він може допомогти збільшити візуальне визнання та довіру до вашого бренду. Зареєструвати свій торговий знак може бути досить складно, але процес реєстрації торгового знаку може допомогти захистити ваш бізнес та його бренд в майбутньому. Якщо ви не зареєструєте свій торговий знак, то ви ризикуєте тим, що інші підприємства зможуть використовувати або копіювати ваш знак, що може завдати шкоди вашому бізнесу та репутації. Загалом, реєстрація торгового знаку є важливим кроком для будь-якого бізнесу, який бажає захистити свій бренд та забезпечити його довгостроковий успіх. Не забувайте, що ваш бренд є одним з найцінніших активів вашого бізнесу, тому не залишайте його без належного захисту. Якщо у вас виникли питання щодо реєстрації торгового знаку, звертайтеся до професійних юристів, які допоможуть вам зрозуміти процес та забезпечити правовий захист вашого бренду.

[melnychuk-partners]

Авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва.

Виконанню вказаних обов’язків передує укладення між замовником та відповідальною особою договору про здійснення авторського нагляду. Безпосереднє виконання будівельних робіт не має вирішального значення при встановленні необхідності здійснення авторського нагляду на об’єкті будівництва, оскільки обов’язковість такого нагляду прямо передбачена законом після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

 Детальніше з текстом постанови КАС ВС від 11 серпня 2021 року у справі № 804/16198/15 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98921394.

[melnychuk-partners]

9 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/5028/21 за позовом компанії до заводу та ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) про визнання недійсним рішення про реєстрацію торговельної марки «MIRONOFF» і припинення порушення прав інтелектуальної власності позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заявлене до реєстрації позначення «MIRONOFF» не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки є схожим із торговельними марками позивача та знаком «Nemiroff», визнаним добре відомим в Україні щодо позивача, а реєстрація і подальше використання спірного позначення призведе до порушення прав інтелектуальної власності позивача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову й ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, керувався, зокрема, тим, що компанія не скористалася правом на подання заперечень проти заявки заводу з підстав невідповідності спірного позначення умовам надання правової охорони, у зв’язку із чим вона не має права на оскарження рішення Укрпатенту з огляду на норми Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Верховний Суд скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, зокрема, зазначив таке. Право на оскарження позивачем спірного рішення Укрпатенту в судовому порядку не може ставитися в залежність від того, чи скористався позивач своїм правом на подання заперечень проти заявки заводу станом на момент її розгляду Національним органом інтелектуальної власності з підстав невідповідності, на думку позивача, позначення «MIRONOFF» умовам надання правової охорони, оскільки рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації торговельної марки ухвалюють за результатом кваліфікаційної експертизи, протягом якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, а не залежно від наявності чи відсутності заперечень проти заявки зацікавлених осіб.

Беручи до уваги те, що сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль у їх порівнянні й оцінюванні, та характер спірних правовідносин, з урахуванням якого оцінка експертних висновків відповідно до ст. 104 ГПК України здійснюється з погляду пересічного споживача, місцевий господарський суд, нада��ши оцінку, у тому числі, висновкам експертних досліджень, врахувавши специфіку спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності, на відміну від суду апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що заявлене на реєстрацію позначення «MIRONOFF» не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», і, відповідно, про доведеність належними та допустимими доказами обставин порушення прав інтелектуальної власності позивача, у зв’язку із чим він має право вимагати припинення порушення його прав у судовому порядку.

Постанова КГС ВС від 9 лютого 2023 року у справі № 910/5028/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/1089275

Джерело: https://t.me/supremecourtua

 #мельничук_і_партнери #практика_ВС #судова_практика #правова_позиція #інтелектуальна_власність #консультаціїюриста #торговийзнак #юристонлайн

[melnychuk-partners]

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізаці

🚩Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Під час мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

✅ Об’єкт злочину: Безпосереднім об’єктом цього злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її збройних сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недо­торканності.

✅ Об’єктивна сторона злочину виражається в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією

✅ Суб’єктивна сторона - прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Як випливає зі змісту вироків, які містяться в Єдиному судовому реєстрі покарання призначають, якщо особа підтвердить, що пройшла військово-лікарську комісію та отримала повістку на відправку до Збройних Сил України, проте не прибула до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин. 

❗ Саме наявність у особи «поважних причин» є ключовим моментом для неможливості кваліфікації її бездіяльності як ухилення від мобілізації, оскільки існування документально підтверджених об’єктивних причин, (обставини, що не залежать від волі особи), за яких особа не прибула за викликом  спростовує  існування в діях такої особи прямого умислу, а відповідно дає підстави стверджувати, що в діях такої особи відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України.

☝ З 24 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року в Україні винесли 267 вироків по статті 336 Кримінального Кодексу - умисне ухилення від призову під час мобілізації, однак, покарання призначали з іспитовим строком.

16 січня 2023 року винесено перший вирок з реальним строком - покарання у виді 3 (трьох) рок��в позбавлення волі.

З перший вирок щодо реального терміну за ґратами  можна ознайомитися за посиланням 👉https://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370

#мельничук_і_партнери #військовийадвокат #адвокатмельничук #ЗСУ #право #новини #україна #юристонлайн #юридичніконсультації #закон

[melnychuk-partners]

📌Листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності або лікарем, ��о провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець); містить усі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав листок непрацездатності, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності» тощо).

 Застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати й одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, а тому позбавлення пацієнта – застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати без встановлення відсутності в цього пацієнта права на такі виплати є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

[melnychuk-partners]

📚 Частина 5 статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

 Пунктом 16 Постанови №1487 від 30 грудня 2022 року, надалі – «Постанова», визначено, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

 Абзац 3 пункту 16 Постанови встановлено, що персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

 ✅Відповідно до пункту 8 Постанови обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).

 ✅ У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установи, організації.

 👉Таким чином, усі підприємства незалежно від форм власності  зобов’язані організовувати та вести персональний військовий облік.

 ✔ Військовий облік на підприємстві ведеться за основним місцем роботи працівника - повідомляти військовий комісаріат про прийняття працівника на роботу за сумісництвом не потрібно.

 Роботодавцю, у якого наймані працівники працюють за сумісництвом, додатково вести військовий облік не потрібно, незважаючи на те, що при прийомі на роботу (навіть за сумісництвом) обов’язково надаються військово-облікові документи, як того вимагає  стаття 24 КЗпП.

 ✔ Військовий облік осіб, які співпрацюють з підприємством на підставі цивільно-правових договорів – не здійснюється.

 🚩 Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

 Військово-обліковими документами є:

a)      для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

b)     для військовозобов’язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;

c)      для резервістів - військовий квиток.

 У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов’язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

 🚩 Відповідно до пункту 21 Постанови взяттю на персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

a)      призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;

b)     військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

 ❗ Взяття громадян на персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки. Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

 📌Обов’язки роботодавця щодо організації та ведення персонального військового обліку на підприємстві визначаються пунктами 33-47 Постанови.

  🚩 Відповідальність за порушення порядку ведення військового обліку:

 Стаття 210-1. Кодекс України про адміністративні правопорушення

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

 Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 ❗ Перевірку порядку організації та проведення військового обліку на підприємстві, згідно затверджених графіків, здійснюють:

 a)      Обласна адміністрація, Київська міська держадміністрації та районні адміністрації;

b)      Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;

c)      Генеральний штаб Збройних Сил;

d)      Оперативне командування;

 Результат перевірки: за результатами перевірки складається акти + протокол про адміністративне правопорушення на посадових осіб.

 Відповідно до пункту 87 Постанови  суть адміністративного правопорушення:

 Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.

[melnychuk-partners]

[melnychuk-partners]

У цій статті ми розглянемо ситуацію, коли  фотографи виявляють факти використання їхніх фотографій у господарській діяльності без належного правового оформлення. Для формування у вас практичного  уявлення про правові позиції судових інстанцій під час врегулювання спору пропонуємо відштовхуватися від реальної судової справа № 755/11029/15-ц.

 📌І так, фабула справи наступна:

 Позивач - фотограф звернувся до суду з позовною заявою про захист виключних авторських прав, в якій просив захистити порушені відповідачем ТОВ «ЕпіцентрК» авторські права шляхом зобов’язання припинити використання будь-яким способом (розповсюдження, продаж тощо) контрафактної продукції - фоторамок із фотографіями (автор��м яких є позивач) без зазначення імені автора фотографій та без його письмового дозволу; стягнути з відповідача на його користь 8 214 192,00 грн. компенсації за порушення авторських прав та 100 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що влітку та на початку осені 2012 року позивач своєю особистою творчою працею створив ряд (серію) фотографій, на яких зображені фізичні особи, що підтверджується RAW- файлами (електронними оригінальними зображеннями, які створені ним за допомогою власної цифрової фотокамери), письмовими угодами з цими особами, публікаціями цих фотографій в мережі Інтернет, де він зазначений, як автор цих фотографій.

У 2014 році між позивачем та представниками ТОВ «Епіцентр К» проводилися усні переговори щодо укладення договору про передання авторських майнових прав на зазначені вище фотографії, однак, не було досягнуто згоди щодо істотних умов, в результаті чого договір не було укладено.

В березні 2015 року позивачем було випадково виявлено, що в мережі будівельно-господарських гіпермаркетів ТОВ «Епіцентр К» (в тому числі, в м. Києві за адресами: вул. Берковецька, 6-В; вул. Братиславська, 11; вул. Полярна, 20-Д; просп. Григоренка, 40; у м. Бровари Київської області за адресою: вул. Київська, 253; у с .Новоселівка Чернігівської області за адресою: вул. Шевченка, 57) здійснюється продаж фоторамок «tag1» та «Vintage» різних розмірів (10 х 15 см; 13x18 см; 15x21см) та різних кольорів (бронзовий лист, сірий, зелений, жовтий, фіолетовий, рожевий, сріблястий, золотистий, шампань), у яких містяться відтворені зображення зазначених вище фотографій, автором яких є позивач.

Судом першої інстанції у задоволені позивних вимог відмовлено повністю. Не погоджуюсь з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, яка була задоволена частково. Суд зобов'язав ТОВ «Епіцентр-К» припинити використання фотографій, автором яких є позивач, без зазначення його імені та його письмового дозволу та стягнув з відповідача компенсацію за порушення авторського права у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень та судові витрати в розмірі 1534 (тисячу п'ятсот тридцять чотири) гривні 64 копійки.

Наразі ми не будемо обговорювати те наскільки визначена судом сатисфакція є справедливою, адже, для нас більш цінним є ті висновки, які зробили суди у як��сті обґрунтування своєї позиції.

🚩 Суд першої інстанції:

✅ Згідно ст. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Об’єктом авторського права відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визнається твір. Згідно положень Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (надалі - «Конвенція») (Україна приєдналася до Конвенції 25.10.1995 року) -твором є результат інтелектуальної та творчої діяльності людини - автора, яка вирізняється своєю оригінальністю та новизною. Підлягає захисту в порядку визначеним цивільним законодавством не будь-який фотографіч��ий об’єкт, який зазначений у ст. 8 Закону та ст. 433 ЦК України, а лише той, який підпадає під визначення твору.

 ✅Проблемним питанням захисту авторського права на фотографічні зображення залишається відсутність чіткого визначення терміну «фотографічний твір» та момент виникнення права інтелектуальної власності на такий твір. Відповідно до п. 1 ст. 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р., яка є чинною для України з 25 жовтня 1995 року, термін "Літературні і художні твори" охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії; фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектурі або наукам.

 👉Отже, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів розрізняє поняття фотографії і фотографічного твору, які Закон України «Про авторське право і суміжні права». Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» одним із об’єктів авторського права визначено фотографічні твори, утому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

 ✅ Європейське законодавство при визначенні фотографічного твору виходить із зазначення загальних критеріїв, яким повинен відповідати цей результат. Так у Директиві 93/98/ЄЕС зазначено, що фотографічний твір повинен розглядатися як самобутній, якщо він є продуктом індивідуальної творчості автора, що відображає його особистість, але без врахування інших критеріїв, ��аких як цінність або призначення, проте держави-члени можуть передбачити охорону і для інших фотографій. У ст. 6 Директиви 2006/116/ ЄС Європейського Парламенту і Ради від 12грудня 2006 року про строк охорони авторського права і деяких суміжних прав встановлено критерій, що визначає, яка саме фотографія підпадає під авторсько-правову охорону: охороняється лише самобутня оригінальна фотографія, що становить інтелектуальний витвір автора. У цьому випадку права на фотографію охороняються за загальним для усіх авторських прав на літературні і художні твори правилом ст.1 Директиви, тобто, ( як і в Україні) протягом життя автора і 70 років після його смерті. За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували використання автором при створенні спірних фотографій певних оригінальних унікальних прийомів фотографування, оригінальних та унікальних прийомів постановки чи застосування певних унікальних технічних засобів тощо, правових підстав для висновку про те, що спірні фотографії є фотографічними творами, тобто, є об’єктами авторського права та підлягають відповідному режиму правової охорони згідно чинного вітчизняного законодавства в сфері захисту авторського права та суміжних прав, у суду немає.

 ✅Створені позивачем в процесі надання фото послуг на весіллі та на дні народження результати є саме фотографіями, які звичайно виготовляються на різного роду заходах, таких як весілля, дитячі дні народження та інші святкові заходи за класичною шаблонною постановкою, дані фотографії не містять певних оригінальних унікальних прийомів фотографування з боку позивача, оригінальних, унікальних прийомів постановки чи застосування певних унікальних технічних засобів тощо.

 🚩Апеляційний суд

✅Згідно зі статтею 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів(до якої приєдналася Україна) та статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

✅Така ознака як наявність результатів творчої діяльності є безумовною для визначення об'єкта авторського права. Проте, творінням, яке не є результатом творчої праці є переважно технічна робота, без творчої складової, така як копіювання, передрук та інше. Таким чином, до неоригінальних фотографічних творів відносяться репродукції малюнків, карт, планів, креслень, гобеленів, вітражів та інші похідні фотографії, які передають суть сфотографованого об'єкта не вносячи до зображення творчої складової.

✅В даному випадку, фотографії місять зображення людини в певні моменти її життя, які відображають її настрій та значимість події, а тому не можна стверджувати про відсутність творчої складової при їх створенні.

✅Відповідно до ч. 1, 5 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

✅Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору(зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до п. 9 ч.3 ст. 15цього Закону. Крім того, в силу останньої норми таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. А отже, оприлюднення позивачем в мережі Інтернет фотографій із зазначенням власного імені, є об'єктивною формою такого твору із зазначенням імені його автора.

[melnychuk-partners]

[melnychuk-partners]

📌Модельний реліз (англ. Model Release) - це договір між моделлю, фотографом і свідком, який визначає права на фотографії і всі можливі дії з ними (публікацію, продаж, поширення, ретушування, обробку і т. п.).

Модельний реліз може носити різні назви (договір з моделлю, угоду з фотографом, модельні угоду, реліз моделі тощо), але суть у нього завжди одна - чітко і ясно визначити, кому ж належать права на фотографії, і які дії з ними допустимі.

Зрозуміло, під час підписання модельного релізу, як і при підписанні будь-якого іншої угоди, потрібно уважно ознайомитися з визначеними умовами. Дана стаття присвячена тому, на що слід звернути увагу і які пункти особливо важливі при різних видах зйомки.

💡Модельний реліз обов'язково повинен містити наступну інформацію:

1.    Дані фотографа:

Прізвище та ім'я фотографа (по батькові - якщо допустимо)

Контактні дані фотографа

2.    Дані свідка:

Прізвище та ім'я свідка (по батькові - якщо допустимо)

Контактні дані свідка

3.    Дані моделі:

Прізвище та ім'я моделі (по батькові - якщо допустимо)

Контактні дані моделі

Паспортні дані моделі

Скан першої сторінки паспорта моделі

Інформацію про контент

4.    Дата зйомки

5.    Короткий опис контенту

6.    Місце зйомки

7.    Права на контент

8.    Модифікації, які можуть відбуватися з контентом правовласника

  ❗Найчастіше фотографи також роблять фото моделі поряд з підписаним релізом (такі вимоги нерідко висувають окремі міжнародні журнали  та фотостоки). При цьому присутність свідка на зйомках і при підписанні релізу потрібно далеко не завжди.

 Давайте докладніше роз��лянемо основні складові релізу і поговоримо про те, які «підводні камені» можуть бути присутніми в деяких з них.

 ✅Дані фотографа - тут все просто. Як правило, модель або повністю передає всі права на фотографії та будь-які модифікації з ними фотографу, або ділить з ним ці права (в залежності від виду зйомки). В даному випадку слід просто перевірити правильність написання анкетних та контактних даних.

 ✅ Дані свідка – тут гадаємо також все зрозуміло. Свідок не має ніяких прав на фотографії і просто є третьою особою, що засвідчує підписантів модельного релізу. Свідком може бути будь-яка третя особа - асистент фотографа, стиліст, візажист, представник модельного агентства і т.п.

✅ Дані моделі - тут все набагато цікавіше. Модель є безпосередньо тим, хто зображений на знімках і / або відео і саме він / вона спочатку володіє правом на використання фотографій з його / її зображенням. Тому всі дані, які потрібно внести з боку моделі, потрібно ретельно перевіряти.

Прізвище, ім'я та по батькові обов'язково повинні бути вказані по паспорту або на підставі будь-якого іншого документу, що посвідчує особу. Не дозволено використовувати сценічне ім'я, яке часто присвоюється моделям материнськими модельними агентствами.

Крім серії, номера, дати та місця видачі п��спортні дані повинні обов'язково містити дату народження моделі. Модель має право самостійно підписувати модельний реліз тільки якщо вона є повнолітньою на дату підписання угоди. При цьому модель повинна бути повнолітньою в рамках законодавства тієї країни, де проходить зйомка. Слід пам'ятати, що 18-річний вік вважається повнолітнім далеко не у всіх країнах. Наприклад, повноліття в КНДР настає в 17 років, в деяких штатах США і Канади - в 19 років, а в Сінгапурі і Монако - в 21 рік.

 Якщо ж модель є неповнолітньою до моменту підписання угоди, то в реліз додається окрема графа для батьків / опікуна моделі, яка повинна містити:

Прізвище, ім'я (по батькові - якщо допустимо) батька / опікуна

Його контактні дані

 Зверніть увагу, при такому варіанті подій наявність підпису свідка в більшості випадків стає обов'язковим.

Таким чином, модель може взяти участь у зйомці навіть будучи неповнолітньою, проте використовувати ці фотографії можна буде тільки за згодою законних представників (батьків, опікунів) неповнолітньої моделі.

 Окремо слід відзначити, що надання фото або скан паспорта моделі потрібно майже завжди. Для фотографії / скан в релізі для цього навіть відведено спеціальне місце (див. Форми модельних релізів нижче).

 ✅Інформація про контент - ось де потрібно бути особливо уважним. Текст цього розділу повинен п��вністю відображати домовленість про права на фотографії з усіма учасниками зйомки.

 ❗Як правило, якщо зйомка проводиться на комерційній основі, і модель отримує за неї грошову винагороду, то вона зобов'язана передати права на фотографії і будь-які модифікації з ними фотографу. Той в свою чергу передає права замовнику, в якості якого можуть виступати дизайнери, шоуруми, журнали і т.п. Так працює модельний бізнес.

 ❗❗Зовсім інша справа, якщо зйомка проводиться на умовах TFP (англ. TFP - TimeforPrint), тобто в результаті даної зйомки ніхто з артистів/моделей не отримує грошової винагороди і бере участь у зйомці виключно для поповнення свого власного портфоліо. У цьому випадку права на фотографії рівноцінно належать як фотографу, так і моделі. При цьому окремо зазначається, що ніхто не має права використовувати дані фото з комерційною метою без додаткового дозволу інших учасників зйомки.

Слід зазначити, що часто моделі та фотографи нехтують підписанням модельного релізу при зйомці на TFP умовах. Нерідко моделі пред'являють вимоги до фотографа видалити результати зйомки після їх публікації, і під час відсутності релізу фотограф не має ніякого права зберегти їх для свого портфоліо. В результаті проведена зйомка для ряду учасників стає змарнованим часом.

 Додатково хочеться відзначити, що модель і фотограф також повинні ретельно обумовити модифікації фотографій в модельному релізі. Чи можливо глибоке ретушування фотографій (що може змінити обличчя і фігуру моделі до невпізнання), кадрування (на фото можуть бути показані лише окремі частини тіла) і т.п.? Всі ці питання повинні бути обговорені учасниками заздалегідь і твердо закріплені в угоді.

 Слід також звернути увагу і на те, чи може фотограф публікувати фотографії з використання вигаданого, а не реального імені моделі - як правило, цей пункт також окремо прописується в модельних релізах.

[melnychuk-partners]

У сучасному світі споживач зіштовхується з великим різноманіттям товарів і послуг, яке стимулює представників бізнес спільноти постійно перебувати у стані конкуренції та виокремлення себе на ринку поміж однорідних продуктів, шляхом формування ідеї бренду.Як доречно зазначив французький соціолог Жан-Ноель Капферер, який був одним із перших розробників системи ідентифікації брендів та теорії брендового капіталу, бред – це ім’я, яке впливає на поведінку споживачів на ринку та є засобом накопичення репутації виробника.Тому, зовсім не дивно, що будинки моди та дизайнери вкладають так багато сил та коштів в підвищення рівня ідентифікації свого бренду та його охорону, в тому числі шляхом реєстрації його в якості товарного знаку та подальшого недопущення використання даного позначення третіми особами.  Однак, як показує судова практика несвоєчасна реєстрація бренду у якості торгового знаку все ще залишається найтиповішою помилкою в процесі управління інтелектуальною власністю та потенційно створює негативні наслідки для власника зображення:a) відсутність реєстрація зображення як торгового знака дозволяє третім особам використовувати таке зображення;b) зображення може бути зареєстровано третіми особами як торговий знак, що створить для вас перешкоди для подальшого використання;c)  можливі небажані репутаційні ризики;d) бренд втрачає свою унікальність, а ви втрачаєте дохід;e) стимулює плагіат та сприяє продажу контрафактної продукції.Узагальнюючі всі можливі негативні наслідки можна сформувати певні висновки.Висновок № 1 Зволікання у реєстрації бренду у якості торгового знаку – небезпечно!Необхідно вчасно подбати про реєстрацію бренду в якості товарного знака ще до початку його використання. Так, у сфері модної індустрії зазвичай реєструють в якості товарних знаків, як назва модного будинку/салону, так і логотипи, оригінальні слогани принти, розташування певного позначення на виробі, зовнішній вигляд самого виробу або його частини, колір, якщо він став асоціюватися тільки з певним виробником в результаті його інтенсивного використання.Висновок № 2 При відсутності зареєстрованого товарного знака та наявності позову з боку ��ретьої особи, яка зареєструвала ваш бренд в якості свого товарного знака, варто апелювати до недобросовісного використання позначення.Висновок № 3 Слід розглянути можливості щодо зупинення правової охорони товарного знака третьої особи.У тому випадку, якщо третя особа недобросовісно зареєструвало ваш бренд в якості товарного знака на своє ім'я, існують дієві правові механізми для анулювання такої реєстрації. Одним із можливих варіантів зупинення правової охорони товарного знака є подання заперечення до Апеляційної палати НОІВ на рішення щодо реєстрації відповідного позначення з посиланням на пункт 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», який передбачає, що забороняється реєструвати у якості торгового знака позначення, якщо воно може ввести в оману споживача щодо  товару та його виробника.В такому випадку необхідно довести, що спірне позначення тривалий час інтенсивно використовувалося вами і набуло певної популярності в очах споживачів та пов’язано  з вашою компанією, а, отже, його використання третьою особою буде вводити споживачів в оману щодо виробника товару.Як доказ інтенсивного використання позначення та його ідентифікація серед споживачів можуть використовуватися рекламні матеріали, інформація про витрати на рекламу, інформація про кількість продажів, соціологічні опитування, інформація про участь у виставках, ярмарках, інформація про дистриб'юторів і місцях продажу товарів. Також, наприклад, можна надати роздруківки сторінок з результатами пошуку за даним позначенню в найбільших пошукових системах, звичайно, тільки в тому випадку, якщо перші результати пошукової видачі відносяться до вас.Якщо у якості товарного знака зареєстровано ваш логотип, то слід розглянути можливість щодо апелювання до положень пункту 4 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якого не реєструються як торговельні марки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників, а також прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.Можливий  інший шлях – звернення до Антимонопольного комітету України зі скаргою на те, що зареєстрований торговий знак є проявом недобросовісної конкуренції.Так, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначає, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.Обираючи такий варіант захисту свого бренду слід пам’ятати про те, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або ��хожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Не дивлячись на існуючі механізми протидії недобросовісній реєстрації товарного знака третіми особами, найбільш грамотною стратегією є своєчасна реєстрація бренду в якості товарного знака на своє ім'я. Тим більше, що часові та фінансові кошти, витрачені на реєстрацію товарного знака, значно нижчі за ті коштів, які доведеться витратити на оскарження, в тому випадку, якщо зволікання з реєстрацією призвело до його недобросовісної реєстрації третіми особами.

[melnychuk-partners]