blukristi
ваша диванна бесті
15 posts
дескріпшн
Don't wanna be here? Send us removal request.
blukristi · 2 years ago
Text
треба знову почати щось сюди писати
Tumblr media
6 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
як написати мотиваційний лист, якщо мотивації нема?
3 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
Tumblr media
396 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
Tumblr media
Munich, Germany | 18.02.2022
427 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
“When I suddenly see myself in the depths of the mirror, I take fright. I can scarcely believe that I have limits, that I am outlined and defined. I feel myself to be dispersed in the atmosphere, thinking inside other creatures, living inside things beyond myself. When I suddenly see myself in the mirror, I am not startled because I find myself ugly or beautiful. I discover, in fact, that I possess another quality. When I haven’t looked at myself for some time, I almost forget that I am human, I tend to forget my past, and I find myself with the same deliverance from purpose and conscience as something that is barely alive. I am also surprised to find as I gaze into the pale mirror with open eyes that there is so much in me beyond what is known, so much that remains ever silent.”
— Clarice Lispector, Near to the Wild Heart
237 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
мені капець погано, але треба вчитися. життя тривожне й безглузде. а ще спати хочу, сукииии
4 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
за останні дві доби стільки виплакалась, що це переходить адекватні межі. просто подивилася фільми: «Рік», «Щедрик», «Маріуполь: невтрачена надія». потім, ще просто так поплакала. через власну жалюгідність, певно.
3 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
я сподіваюся росіяни будуть не такими передбачуваними завтра і замість чергового масштабного ракетного обстрілу просто раптово всі разом здохнуть
58 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
обіцяла собі написати нарешті якийсь сюди лонгрід, бо відчуваю абсолютну деградацію формування своїх думок, тому нарешті маю шанс трохи висловитися. пишу сьогодні, бо завтра інфопростір буде завалений більш корисним та потрібним.
тому почну розповідь з дня, який відбувся рівно рік тому. певно більшості тут я це розповідала, але все ж. 23 лютого я бачилася з Ясею, ми випили кави, прийняли останній четвергізм (що трохи іронічно, бо справді життя вже не було таким. як раніше). поставили таймер на 48 годин, бо британська розвідка повідомила про можливість повномасштабного вторгнення. щоправда, ми всі знаємо тепер, що насправді пройшло лише дев‘ять годин від тієї опублікованої інформації. прийшовши додому, я збиралася зробити практичну з історії, яку пообіцяла собі завершити зранку й ніколи цього не зробила.
прокинулася в шостій від нервових кроків тата. за три години ми вже спускалися ліфтом і досі чітко пам‘ятаю розмову, коли батько запитався, чи мені страшно. я відповіла, що ні й це було абсолютною правдою. мені страшно було тоді, коли через пів години ми слухала репортаж з Маріуполя, де було чутно вже не перші й далеко не останні вибухи за ту добу. мені страшно було через абсолютну невизначеність, коли я верну��я додому. мені страшно було не знати, де зараз знаходяться близькі. пізніше мені було страшно слухати історії втеч з Бучі. цей список можна продовжувати вічно.
але відчуття цього початку я буду пам‘ятати вічно, до останнього моменту деформування мозку й до останнього подиху. цю нереальність.
проте для пришвидшення перемоги нам не вистачає насправді багато чого. тому використаю можливість трошки подушнити вам.
1. консолідації
саме тому люди донатять на масові збори. для того, щоб відчути єдність зі всіма, але у нас досі нема однієї мови й нас об’єднує лише ненависть і бажання перемоги.
2. цінування нашого
і ні, ми не повинні любити українську культуру за те, що вона наша. варто любити якісне, розвивати його, заповнювати пусті ніші та створювати поп��т.
3. мі-лі-та-ри-за-ції праці
ну шо тут ще написати?
4. сепарація від всього російського
«будь-чого російського не має бути серед українців, ми повинні винищувати, випалювати». про це говорив і донцов, і хвильовий, але чомусь ми досі цього не виконуємо. досі в топі споті московські співаки, а в ютубі автори. якщо вам начхати на що-небудь, то подумайте, що оплачуєте власну смерть.
путін хуйло, я не вмію писати.
4 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
Tumblr media
@emomavka
1 note · View note
blukristi · 2 years ago
Text
відчуваю, що прихід весни нічого не змінить, я лише більше закриюсь в собі, більше буду плакати у вільний час і ненавидіти себе, тому абсолютно похуй, що буде на календарі
5 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
щось я заїбалася, tbh
2 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
рукі прочь ат кітая
3 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
я тут щось мала б написати
Tumblr media
тисяча й одна ніч @blukristi
4 notes · View notes
blukristi · 2 years ago
Text
america hands off china
[читати з російським акцентом]
6 notes · View notes