blackroses-kyun - Tumblr blog

[blackroses-kyun]

[якась раптова ідея до дженового фанфіку]

Хьонвон і Мінхьок близькі друзі вже років з двадцять. Обидва з дитинства чули заїзжане: "Ніколи не дивіться на сонце — засліпить, як того місяця". Підлітками вони сміялися з цього застереження. Дорослими — вважали лиш дивним забобоном. І навіть не здогадуватись, що їх сліпий сусід по квартирі, Чжухон, і є героєм цього прислів'я. До одного зимового вечора, коли в будинку раптово згасло світло, а Мінхьок купив карти таро.

[blackroses-kyun]

Russians posted a video of a beheading a Ukrainian captured soldier. With a knife. The whole process. While he was alive.

I won't post it here, but the world should know what we are dealing with.

Also, a friendly reminder - Russia is currently... leading the UN.

It's fucking "1984".

[blackroses-kyun]

Under our stars

фх: monsta x

ao3

просто маленька історія про двох закоханих студентів, що в полі намагались зняти повню.

[та-та, я таки написала ту замальовку з зорепадом]

[blackroses-kyun]

Ну що, знайомимось?

Вітаннячка, моє ім'я - Лекса.

Я пишу здебільшого довгі фанфіки, іноді малюю і активно цікавлюсь різними к-поп гуртиками (монста, ейтіз, стреї й далі за довжелезним списком з 3-тього і 4-того поколінь).

Тут я пишу про фікрайтінґ, залишаю клаптики вже написаних фанфіків, іноді закидую щось фандомне і просто пишу довгі пости про важливе для себе.

Почитати мої тексти можна тут:

ао3

Якщо кортить просто поспілкуватись, чи побачити трохи щітпостінґу про всіляке, вам сюди:

тґ канал

Ну, а якщо вам довподоби відео контент з монстою, тицяйте на оце:

тт

[blackroses-kyun]

як позбутись емпатії до власних персонажів? серйозно, я вже не можу. мені треба писати складні емоційні сцени для розвитку сюжету, а я сиджу нию, бо "якось сумненько вийшло" :')

[blackroses-kyun]

що мені треба написати: главу до горрор-фанфіку із пошуками людини, виживанням у паралельному всесвіті і серйозним плоттвістом під кінець

що мій мозок хоче, щоб ми писали: софтовеньку романтичну історію про поїздку у ліс і споглядання зорепаду двома чоловіками

[blackroses-kyun]

|просто уривок з мого довгого тексту з ао3|

— Але ж повинно бути якесь пояснення цьому крім магії, чи чим там воно є. — Кіхьон дивився на старі подряпини на столі, не в змозі підняти очей на лісника, за чиєю спиною, за вікном, моторошні силуети малювала мряка.

— Добре, якщо взявся раціоналізувати, поясни усі ті зникнення з появою туманів, або хоча б, бляха, це, — Чангюн дістав з кишені телефон, в кілька дотиків до екрана відкрив мапу того, що повинно зображати Салем і поклав телефон на стіл перед Кіхьоном. — Якщо поясниш мені якого біса Салем зникає з мапи кожен раз, коли починається це лайно, я може й повірю, що дахом поїхав.

Тиша. Ю секунди вдивлявся в екран. Там і справді таке собі “нічого” замість міста. Ліс. Без підпису. І траса що веде у це “нікуди”, та там і закінчується. Журналіст одразу дістав свого айфона, щоб впевнитись, але картина та ж. Жодного натяку на існування міста не лишилось.

— Якого? — несвідомо прошепотів Кіхьон.